Конференція «Трудова міграція: світовий досвід та українська специфіка» відбулася в Києві за участі членів Української Ради Бізнесу, представників Кабінету міністрів, бізнес-асоціацій, провідних аналітичних центрів та посольств. У фокусі дискусії був світовий досвід повернення воєнних мігрантів, пропозиції аналітичних центрів, бізнесу та влади.

Учасники обговорили поточну ситуацію з міграцією українців, оцінки кількості тимчасових біженців за межами України та їхніх потреб. Йшлося про специфічні для України проблеми та шляхи їх вирішення: економічний, соціальний, податковий і трудовий аспекти. 

Експерти CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації, Київської школи економіки презентували висновки дослідження «Воєнна міграція: світовий досвід та українська специфіка», що було проведено в рамках проєкту “Комплексна гуманітарна допомога та підтримка стійкості постраждалих від війни громад на півдні та сході України” за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу та німецька гуманітарна організація Help – Hilfe zur Selbsthilfe в Україні.

Голова представництва Help – Hilfe zur Selbsthilfe в Україні Дар’я Романенко зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення організація Help переключила свою увагу на надання невідкладної допомоги населенню, що постраждало від війни, по всій території України. Help надає пряму допомогу населенню, а також сприяє реалізації проєктів економічного розвитку.  

Створення умов для повернення осіб, що покинули Україну після повномасштабного вторгнення – надважливе питання. Help сприятиме реалізації проєктів, націлених на створення умов для повернення у мирні та функціонуючі громади.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації організацій з міжнародного працевлаштування, вважає: сподіватися на повернення всіх українців марно, велика частина активних і підприємливих людей залишиться за кордоном. «Сподіватися, що після закінчення воєнних дій у нас буде такий стрімкий злет, що всі сюди повернуться, майже неможливо. Тому разом із програмами з повернення українців до України вже зараз потрібно готувати міграційну стратегію країни, яка буде побудована в тому числі на залученні трудових мігрантів та талановитих людей з усього світу. Ми не обійдемося без залучення трудових мігрантів із інших країн». 

«З одного боку, є велика проблема, з іншого – дає великі економічні можливості. Хотілося би, щоб ми емоційний накал трохи знизили і почали дивитися з прагматичної точки зору. Що буде з економікою України і хто потрібен буде Україні? Хто сказав, що коли закінчиться війна і відкриють кордони, ще певна кількість не виїде за кордон? Давайте розуміти, кого ми повертаємо і навіщо повертаємо. На першому місці стоїть безпека, далі – економічні свободи, верховенство права. Доки ми не змінимо ситуацію в країні, ніхто сюди не повернеться», – переконаний Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України. 

За словами Михайла Непрана, міграція загострила питання робочої сили: потрібно платити фахівцю більше, щоб він залишився і працював. Конкуренція стала жорсткішою, але це позитивно для економіки. 

Олександр Чумак, голова Асоціації приватних роботодавців (Харків) наголосив на кількох проблемах, які перешкоджають реалізації державних програм: «Заборонена повторна видача грантів за програмою Є-робота. В нашому регіоні питання не в створенні робочих місць, а в збереженні існуючих. Тому просимо прибрати вимогу створення додаткових робочих місць. Також ми отримуємо численні запити від ФОПів: після мобілізації договір розривається з поверненням усіх коштів».  

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців (Одеса), звернув увагу, що програма Є-відновлення не працює в Херсоні, у підприємців немає можливості скористатися такою можливістю. 

За підсумками аналізу світового досвіду за останні 50 років експерти рекомендували реалізувати в Україні такі заходи для сприяння повернення воєнних мігрантів:

1) Забезпечити внутрішню та зовнішню безпеку, зокрема через реформу правоохоронних органів із значним підвищенням їхньої ефективності (по закінченні війни можна очікувати сплеск злочинності), і, водночас, убезпечення законослухняних громадян та бізнесу від сваволі правоохоронних та контролюючих органів. Загалом, йдеться про комплекс реформ, спрямованих на встановлення дієвого верховенства права. Це буде, серед іншого, мати також суттєві економічні наслідки, оскільки верховенство права є на даний момент найслабшою ланкою серед державних інститутів України. 

2) Продовжити та розширити програму Є-відновлення, забезпечити відшкодування збитків за втрачене майно не лише громадянам, а і підприємцям малого та мікробізнесу, а згодом – і решті бізнесу.

3) Розпочати державні програми щодо безкоштовної перекваліфікації громадян для отримання ними професій, які на цей час є потрібними в Україні.

4) Зберегти та сприяти фінансовим зв’язкам мігрантів з їх рідною країною. Можливими заходами можуть стати перемовини про усунення подвійного оподаткування (гостра проблема на прикладі з Польщею), сприяння інвестиційним потокам, зниження вартості грошових переказів. 

5) Передбачити державну підтримку тимчасових мігрантів, які планують повернутись в Україну і потребують допомоги; зокрема допомогу із пошуком роботи, за необхідності – безкоштовне житло на певний термін. Аналогічні заходи необхідно впроваджувати для ВПО, які потенційно можуть стати мігрантами.

6) Стимулювати громадян, які повертаються в Україну, та ВПО розпочинати власну справу: розширити програму Є-робота, розширити можливості цільового призначення грантів, врахувати особливості прифронтових територій.

7) Зберігати та удосконалювати систему спрощеного оподаткування (ССО) для мікробізнесу в Україні, тримати її набагато привабливішою за умови для мікробізнесу у країнах ЄС. Зокрема, обмежити обов’язкову фіскалізацію тільки ризиковими категоріями платників; ввести надспрощений режим для самозайнятих, накласти мораторій на ускладнення діяльності, звуження застосування, та/або підняття ставок ССО. 

8) Для сприяння підвищенню заробітних плат провести економічні розрахунки та напрацювати проєкт змін до НПА щодо зниження навантаження на фонд оплати праці. 

9) Вдосконалювати шкільну освіту, з особливою увагою на онлайн-навчання для дітей мігрантів, аби залишити їх в українському освітньо-культурному полі

10) Реформувати вищу освіту для підвищення її якості як елементу привабливості для повернення в Україну. Спростити умови вступу до ВНЗ для українців, які навчались останні роки за кордоном.

11) Розпочати комунікацію з європейськими партнерами про поступову відмову від фінансової підтримки мігрантів у країнах ЄС, трансформуючи таку щомісячну підтримку в одноразову значну фінансову допомогу тим, хто повертається до України. За приклад доцільно взяти оптимальну концепцію, розроблену Державним секретаріатом з питань міграції (SEM) Швейцарії.

За підсумками конференції учасники дискусії домовились спільно працювати над реалізацією задач, необхідних для створення умов повернення воєнних мігрантів.