Skip links

Етапи виходу з карантину мають відповідати реальній епідеміологічній ситуації та здоровому глузду

Уряд прийняв рішення про пом’якшення карантину з 11 травня, тому що збереження жорстких обмежень матиме негативні наслідки для економіки і суспільства. Про це йшлося 4 травня під час онлайн-конференції Координаційної ради з питань розвитку малого та мікропідприємництва за участі Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігоря Петрашка і заступника Міністра охорони здоров’я, Головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка. Участь у засіданні взяли члени Української Ради Бізнесу, представники аналітичних центрів і бізнес-асоціацій. Конференція відбулася на запит бізнесу, незадоволеного необгрунтованими широкими карантинними заходами, що вже призвело до протестів у столиці і деяких регіонах України.

За кілька годин до проведення зустрічі Кабінет міністрів на позачерговому засіданні ухвалив зміни до постанови № 211 і дозволив роботу низки закладів торгівлі, побутового обслуговування тощо. 

«З епідеміологічної точки зору підстав скасовувати карантин у нас не існує. В той же час розуміємо, що стримування коронавірусної хвороби в таких масштабах призведе до втрати непрацездатності населення і до зростання інших хвороб – серцево-судинних, психічних тощо. Сьогодні ми оприлюднили проєкт тимчасових рекомендацій до перукарень, салонів краси, закладів громадського харчування, послуг нотаріусів тощо. Щоб ви подивилися на їхню реалістичність чи нереалістичність. Готові приймати пропозиції протягом двох днів», – зазначив Віктор Ляшко.

Представники бізнесу та експерти звернули увагу на значні недоліки, закладені в урядовому 5-етапному плані виходу з карантину. Зокрема, відновлення роботи громадського транспорту заплановане на пізніший термін, ніж відкриття закладів торгівлі, обслуговування тощо.

«Таким рішенням ви закриваєте можливість для бізнесу відновити роботу, – зауважив президент Української асоціації виробників, член Наглядової Ради УРБ Олександр Громико. – Для прикладу –  у нас у Черкаській області два підприємства. Як ми можемо доставити працівників на роботу, якщо весь транспорт зупинений? Люди живуть за межами міст, транспорт не ходить. Нехай будуть суворішими штрафи для перевізників, які запускають до салону більше людей, ніж допустимо, але необхідно, щоб транспорт працював».

«Чи є оновлення по схемі етапів, яку презентував прем’єр? Чому залишилося розділення наземного транспорту і метрополітену? Враховуючи, що метро забезпечує кращу вентиляцію, ніж у наземному транспорті, і не може бути небезпечнішим із точки зору зараження. Пропонуємо перемістити відновлення роботи метрополітену на другий етап», –  запропонував виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Також експерт запропонував прибрати з передумов 3-го етапу співвідношення тих, хто захворів, із кількістю тих, хто одужав, оскільки є сумніви щодо якості та своєчасності подання цієї інформації.

«В Україні, як і в інших країнах, є тижневі цикли основних показників із істотними коливаннями протягом тижня. Варто взяти за основу для прив’язки до етапів таке: 1) Зупинення зростання тижневої кількості випадків за умови поступового збільшення кількості тестів. 2) Початок зменшення тижневої кількості нових випадків (може бути варіант зменшення на 3-5-10% від максимуму). 3) Початок зменшення кількості активних випадків, або тижнева кількість нових випадків менше 75% від максимуму. 4) Тижнева кількість нових випадків менше 50% від максимуму. 5) Тижнева кількість нових випадків менше 25% від максимуму», – запропонував фахівець із питань статистичного аналізу, професор Володимир Бахрушин.

Кожне обмеження повинне бути чітке, обгрунтоване і зрозуміле людям. Якщо обмеження занадто жорсткі і незрозумілі – через певний час їх починають порушувати, підкреслив економіст Олег Гетман (Економічна експертна платформа). Представники влади мають надавати громадянам об’єктивну та збалансовану інформацію,

Також в обговоренні взяли участь члени Української Ради Бізнесу Катерина Штеренберг (Міжнародна Бізнес Асоціація), Ксенія Столбова (Асоціація IT Ukraine), Олександр Чумак (Асоціація приватних роботодавців) та інші.

Катерина Штеренберг

Ось кілька суттєвих проблем, які поставили перед заступником міністра представники бізнесу та експерти:

  • Результати вибіркових тестувань в США засвідчують, що 12.3% населення штату Нью-Йорк вже мають антитіла. Коли планується провести таке тестування на репрезентативних вибірках в Україні? Ці показники мають суттєво впливати на стратегію боротьби із пандемією COVID-19.
  • На цьому етапі представникам влади доцільно вже перейти від стратегії «залякування» до більш зваженої стратегії інформування, зокрема інформування про ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження, надавати інформацію громадянам щодо справжнього рівня смертності від вірусу (IFR), інформацію про інфікування та смертності від нового віруса разом зі статистикою захворювань та загибелей від інших хвороб в Україні за місяць. Зокрема, від раку (7040 на місяць), туберкульозу (309), СНІДу (295), серцевих хвороб (36341) тощо.
  • Чому при визначенні причин смерті людей, які були інфіковані коронавірусом, для всіх зазначається, що вони загинули від коронавірусу, незважаючи на те, що деякі з них мали ще 2-3 важкі хвороби? Це не дає справжню картину по смертності, значно викривляє статистику.
  • Чи є у МОЗ розуміння того, що жорсткі карантинні заходи, які призводять до банкрутств підприємців та масових звільнень людей, також мають свою ціну у життях людей? Згідно з дослідженнями науковців університету Джона Хопкінса, зайнятість є найважливішим елементом соціального статусу, вона встановлює людину як члена суспільства, а також має дуже важливі наслідки для самооцінки. Коли це відбирають – люди стають схильними до депресії, серцево-судинних захворювань, СНІДу та багатьох інших захворювань, що збільшує смертність. Основні результати досліджень ілюструють тенденції смертності в Європі та Північній Америці на основі економічного зростання та рівня зайнятості. Безробіття є фактором стресу, який підвищує рівень смертності орієнтовно на 3%. Тобто на кожен 1 млн. додаткових безробітних кількість загиблих (серцеві хвороби, суїциди, вбивства тощо) збільшується на 30 тисяч осіб. Чи буде МОЗ публікувати такі дані?

Експерт з питань охорони здоров’я Андрій Славуцький назвав дві необхідні складові для успішного подолання епідемії: по-перше, ефективне тестування, по-друге – відновлення системи санітарно-епідемічного нагляду. «За стандартами ВООЗ Україні потрібно проводити не 7 тисяч тестів на день, а хоча би 90 тисяч тестів. Такої спроможності Україна зможе досягти лише в другій половині року. Тому зараз МОЗ орієнтується на математичні моделі, а не на результати тестів. Ця ситуація дуже тривала, і ми повинні вкладатися в систему, яка працюватиме на упередження, – в систему епіднагляду. Міжнародні організації готові допомогти у створенні такої системи, якщо буде запит із боку України», – зазначив експерт.

Коментуючи пропозиції та зауваження учасників  зустрічі, Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко назвав громадський транспорт «комплексним питанням»: «Ми не можемо зараз відкрити все і відразу. Розуміємо, що відсутність громадського транспорту впливатиме на ті чи інші речі. Але це розглядатимемо на наступному етапі. Щодо метро: ми орієнтувалися на досвід італійського Риму, де відбувався спалах захворюваності, щойно відкривали метро».

«Зараз ми вже пройшли психологічний бар’єр, люди готові ходити в масках, обробляти руки, стояти в чергах на відстані 1,5 метра. І тому ми відкриваємо маленькі магазинчики, тому що розуміємо, що скупчення там не буде», – додав заступник міністра. Він також дорікнув органам місцевого самоврядування за те, що ті не проконтролювали роботу будівельних супермаркетів і дозволили там реалізацію будматеріалів.

За словами Віктора Ляшка, карантинні заходи запроваджувалися з урахуванням спроможності системи охорони здоров’я в Україні витримати потік хворих. Якщо в середньому по Україні завантаженість відділень, виділених для лікування хворих на коронавірус становить 11%, то в Києві – 87%, у Чернівецькій та Івано-Франківській областях – близько 50%. Тому в уряді не виключають, що карантин послаблюватиметься нерівномірно в різних областях.

Ігор Петрашко

Міністр розвитку економіки Ігор Петрашко зазначив, що міністерство усвідомлює: мікро- і малі підприємства постраждали найбільше і потребують розуміння, як уряд збирається відкривати країну.

«Зрозуміло, ми хотіли би все відкрити в один момент. Повертайтеся, працюйте. На жаль, статистика поки цього не дозволяє. Але з понеділка знімаємо більшість обмежень. Не знімаємо обмежень на роботу фудкортів і розважальних зон у торгівельно-розважальних центрах, тому що там немає механізму ефективного контролю за нормативом 1 людина на 10 квадратних метрів».

«Друге. Чуємо багато нарікань від малих підприємців щодо продовження мораторію на перевірки. Це питання Верховної Ради, і ми повністю підтримуємо продовження такого мораторію. Щонайменше на час карантинних обмежень, а можливо, навіть довше.

Третє. Це складне. Ми розуміємо, чому підприємці говорять: давайте щось зробіть із ЄСВ. Бізнес постраждав, тому що були закриті цілі сектори. Це питання більш комплексне. Воно стосується також прямого наповнення Пенсійного фонду. У нас зараз недофінансування за всіма параметрами. Будемо шукати компромісні рішення, компенсувати іншими програмами», – розповів міністр економіки.

Серед компенсаційних заходів Ігор Петрашко назвав програму із державних виплат по частковому безробіттю, компенсацію відсоткової ставки за кредитами та нову програму кредитування «Нові гроші». Деталі програми стануть відомі протягом тижня, пообіцяв міністр.

За підсумками дискусії учасники дійшли до спільного бачення щодо більшості обговорених питань та домовились про подальшу спільну роботу з подолання кризи та епідемії.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар