У Київському офісі Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відбулася розширена зустріч із представниками провідних бізнес-асоціацій та органів влади. До участі долучилися народна депутатка України Олена Шуляк, Харківський міський голова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов, представники Всеукраїнської аграрної ради, Торгово-промислової палати, Асоціації платників податків України та інших організацій — як очно, так і в онлайн-форматі. Центральною темою стало наближення відкриття категорій заяв для юридичних осіб і держави, а також роз’яснення практичних механізмів подання.

Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, нагадала про трирівневу архітектуру міжнародного компенсаційного механізму: Реєстр збитків — Компенсаційна комісія — Компенсаційний фонд. За її словами, станом на день зустрічі до Реєстру надійшло вже 130 тисяч заяв виключно від фізичних осіб, що свідчить про величезний масштаб роботи попереду. Пані Шуляк підкреслила важливість максимальної готовності всіх категорій заявників — громадян, бізнесу, органів місцевого самоврядування та державних підприємств — до моменту відкриття виплат. 

Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, представив детальну презентацію про роботу Реєстру — від резолюції Генеральної асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року, яка заклала правову основу механізму, – до поточного стану і найближчих кроків. Він пояснив, що Реєстр наразі відкрив 16 категорій заяв для фізичних осіб, а відкриття категорій для бізнесу та держави є наступним пріоритетом — зокрема, вже відкрито категорію A3.5 для ФОПів, а категорії групи B та C для держави та юридичних осіб перебувають у фазі бета-тестування. 

Виконавчий директор окремо зупинився на інноваційному інструменті «цифрових повноважень», який дозволить керівнику підприємства делегувати подання заяви юристу або іншій особі через застосунок «Дія» за кілька хвилин. Щодо перспектив механізму загалом, пан Ключковський зазначив: «За оцінками Світового банку, 667 мільярдів доларів США становлять економічні витрати від війни — і ця цифра має бути підкріплена відповідною кількістю заяв, яка відповідає реальному масштабу руйнувань». 

Він також повідомив, що в грудні минулого року Конвенцію про створення Міжнародної Компенсаційної Комісії підписали 35 країн та Європейський Союз, а після збору 25 ратифікацій Комісія зможе розпочати роботу вже у 2027-2028 році.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, голова Асоціації прифронтових міст і громад України, описав масштаби руйнувань у Харкові, який зазнає цілеспрямованих обстрілів впродовж чотирьох років: понад 13 тисяч пошкоджених будівель, із яких майже 9,5 тисячі — житлові, ще 200 будинків не підлягають відновленню і мають бути знесені. Він навів конкретний результат роботи наявного механізму компенсацій для громадян: «Понад 35 тисяч заяв на компенсацію пошкодженого житла ми подали, понад 21 тисяча вже схвалена, людям нараховано майже 1,9 мільярда гривень».

Він закликав так само системно запустити механізм для бізнесу. Пан Терехов наголосив, що знищення підприємства — це не лише втрата майна, а й робочі місця, надходження до бюджету і стійкість суспільства на прифронтових територіях. 

«Для Харкова Реєстр збитків – це питання справедливості та майбутнього. Нам важливо, щоб кожне зруйноване житло, кожен пошкоджений об’єкт і кожне знищене підприємство були належно зафіксовані та стали підґрунтям для реальних виплат. Харків готовий бути серед перших міст України для подання заяв від бізнесу до Реєстру збитків і повідомив про це Генеральному секретарю Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи наприкінці минулого року. Механізм має бути чітким і максимально ефективним, щоб люди бачили перспективу і залишалися там, де живуть.»

Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, представив досвід аграрного сектору у системній роботі з документування збитків з квітня 2022 року — від перших рекомендацій підприємствам до затвердження урядом методик розрахунку та правил документування. Спільно з організацією Project Expedite Justice рада профінансувала незалежну оцінку збитків 150 аграрних підприємств, підготовлених до подання заяв одразу після відкриття відповідних категорій. 

Він звернув увагу на специфічну складність для бізнесу порівняно з фізичними особами: оцінка збитків підприємства — це складний багатокомпонентний розрахунок, який без залучення сертифікованих оцінювачів важко зробити об’єктивно. Окремо він порушив питання технічних обмежень платформи — зокрема, розмір одного файла для завантаження у 3 МБ є критично малим для великих оціночних звітів обсягом 300 МБ і більше.

Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, розповів, що ТПП фактично стала одним із головних операторів фіксації втрачених активів в Україні: регіональні палати виїжджають на місця, незалежні експерти проводять оцінку, а національна палата підписує висновки про вартість втрачених активів і неотриманого прибутку з усієї країни. Він наголосив на першочерговій необхідності подальшої стандартизації підходів, оскільки різні експерти досі застосовують різні методики, що дає підстави російським адвокатам у міжнародних судах оспорювати та нівелювати українські висновки за формальними ознаками. 

Серед пропозицій ТПП — формування централізованої бази експертних висновків за участю ДСНС, СБУ, Національної поліції та Генеральної прокуратури, уніфікований документ для фіксації збитків, а також розширення методології для розрахунку упущеної вигоди спільно з Фондом держмайна. Пан Непран також звернув увагу на необхідність розширення цифрових інструментів фіксації — зокрема, у випадках, коли експерти фізично не можуть потрапити на місце і єдиним варіантом залишається дронова фотофіксація.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, підтримав ініціативу Реєстру збитків як важливий крок до відновлення справедливості. Він порушив принципове питання про джерела майбутніх компенсацій: чи будуть вони стягуватися безпосередньо з Росії, чи покриватимуться з міжнародної допомоги партнерів — і висловив реалістичне застереження, що бізнес може очікувати на ці виплати дуже довго.

Водночас президент АППУ запропонував паралельний шлях: звернення до судів іноземних юрисдикцій із метою стягнення арештованих російських активів на користь постраждалого бізнесу — як інструмент, що може дати результат швидше.

Роман Рябов, керівник оціночної компанії «Дельта-Консалтинг», член Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки, від імені практикуючих оцінювачів позитивно оцінив майбутнє відкриття нових категорій для бізнесу, зазначивши, що підприємства, яким його компанія виконувала оцінку збитків, давно очікують цього моменту. Він поставив важливе запитання щодо можливості подання оцінки упущеної вигоди, виконаної за міжнародними стандартами, у категорії C3.1 — і отримав підтвердження, що така можливість передбачена. 

Вікторія Ковальчак, представниця Project Expedite Justice, порушила питання, що стосується іноземних інвесторів і юридичних осіб, які зазнали збитків в Україні. Вона запитала про терміни запровадження можливості подання англійською мовою та альтернативних способів верифікації особи для іноземців. У відповідь пан Ключковський підтвердив, що технічне рішення перебуває в розробці і конкретика очікується ближче до кінця поточного року, а строків закінчення прийому заяв до Реєстру наразі не встановлено.

Юлія Чумак, керівниця адвокаційного напряму Української Ради Бізнесу, звернула увагу, що співпраця з УРБ – найбільшим об’єднанням бізнес-асоціацій в частині поширення інформації щодо запуску нових категорій заяв, які стосуються втрат приватного підприємництва, буде дуже корисною та ефективною. Вона запропонувала використати потенціал УРБ як платформи для масштабного інформування підприємців та їхніх співробітників про можливості Реєстру. Важливою складовою будь-якого бізнесу є люди: партнери, співробітники та клієнти. Отже, в рамках інформаційного партнерства УРБ зможе поділитись інформацією щодо роботи Реєстру, яка орієнтована як на підприємців, так і на громадян.

Учасники зустрічі дійшли спільного розуміння, що наповнення Реєстру збитків реальними заявами від бізнесу, громад і держави є політичним сигналом міжнародним партнерам про масштаб завданої шкоди. Найближчим часом очікується перехід від закритого бета-тестування до публічного тестування категорій для юридичних осіб, а повноцінне відкриття — протягом місяця. Бізнес-асоціації підтвердили готовність долучитися до інформування і поширення матеріалів Реєстру серед своїх членів.