Українська рада бізнесу спільно з Українською Асоціацією гуманітарного розмінування та відновлення провели конференцію, присвячену інституційній реформі у сфері протимінної діяльності (ПМД).
Захід об’єднав представників бізнесу, громадських організацій, державних структур та міжнародних партнерів для обговорення нової архітектури управління, законодавчих змін та фінансових механізмів розвитку галузі гуманітарного розмінування.

Модерував подію Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. Він наголосив на важливості оновлення профільного законодавства відповідно до сучасних викликів і технічних інновацій, які вже застосовують українські оператори. Гетман закликав учасників до конструктивних пропозицій аби до Верховної Ради та Кабінету Міністрів потрапили виважені, консолідовані рішення.

Андрій Саварець, координатор Української Асоціації гуманітарного розмінування та відновлення, презентував чотири ключові блоки інституційної реформи, які після запровадження зроблять систему протимінної діяльності збалансованою, ефективною та спроможною долати безпрецедентний виклик – наймасштабніше мінне забруднення.

Реформа передбачає:
– зміну профільного закону: створення єдиного регулятора та чітке розділення функцій;
– запровадження єдиної інформаційної системи;
– впровадження новітніх фінансових інструментів;
– створення спеціального правового режиму «Demine Ukraine».

«Ми пропонуємо створити Нацагентство — ЦОВВ зі спеціальним статусом,  яке буде цілковито відповідати за формування та реалізацію політики у сфері ПМД. Це дозволить запровадити персональну відповідальність, єдине бачення розвитку галузі та системний підхід до управління», — зазначив Саварець.

Андрій підкреслив, що нинішня колегіальна модель управління не є ефективною, що підтверджується консолідованою позицією учасників ринку, відображеною в аналітичному звіті “Біла книга оновлення інституційної архітектури протимінної діяльності в Україні” від Tony Blair Institute for Global Change, та невтішними висновками аудиту Рахункової палати щодо ефективності гуманітарного розмінування.

Олексій Ботнаренко, перший заступник голови Української національної асоціації гуманітарного розмінування, підкреслив, що з 19 міністерств (при минулому складі Уряду) 13 були залучені до реалізації політик у ПМД, і жодне з них повноцінно не формує політику та не несе відповідальності за результат.

Він наголосив, що в новий проєкт закону закладено чітке розділення функцій між учасниками, яке виходить із ключової мети видів розмінування. Так, бойове розмінування – це виключно про забезпечення діяльності сил оборони і не має жодного стосунку до цивільного населення. Оперативне – це екстрене реагування на загрозу, усунення небезпеки в конкретному місці, чим щоденно займаються співробітники ДСНС. І третій вид ПМД –  гуманітарне розмінування, де йдеться про безпеку на території, що має чітко визначені межі та є майже 100% безпечною для цивільного населення після повного обстеження й очищення.

“Розділяючи функції та зони відповідальності таким чином, ми не порушуємо існуючу систему цивільного захисту та оборони, запобігаємо міжвідомчим конфліктам і вибудовуємо економічно обґрунтовану модель роботи операторів гуманітарного розмінування”, — зазначив Ботнаренко.

Дмитро Паньшин, начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Мінекономіки, зазначив, що міністерство завжди наголошувало на потребі єдиної вертикалі управління у сфері протимінної діяльності, що дасть змогу розробляти державні цільові програми, залучати та контролювати кошти, які надходять в Україну від міжнародних донорів. Адже створена у 2019 році консультативно-дорадча модель управління не передбачає виконавчих функцій і не може контролювати надходження коштів та їх ефективне використання. Дмитро наголосив, що цей законопроєкт потрібно обговорити з державними органами, яких він безпосередньо стосується — Міністерством внутрішніх справ і Міністерством оборони, але загалом представлений концепт відповідає ідеї змін, корисних для країни.

Олександр Доценко, представник Центру гуманітарного розмінування, підтримав розподіл між оперативним і гуманітарним розмінуванням, наголосивши на необхідності надати гуманітарному розмінуванню більш комерційний характер.

Як зазначив Доценко, залученість до процесів великої кількості державних органів та розпорошеність їх функцій сповільнюють впровадження інновацій у галузі. Так, актуальне питання щодо пріоритизації розмінування пропонується вирішувати за допомогою штучного інтелекту — шляхом накладання понад 30 шарів даних (від кількості населення до статистики землекористування), але, за словами Доценка, усе впирається у небажання державних органів відпускати цю сферу в комерційне регулювання.

Павло Козирєв, голова Асоціації малих міст України, нагадав, що кожен із нас живе в певній громаді та є її частиною, а питання розмінування для органів місцевого самоврядування є вкрай важливим і потребує активної залученості: від збору інформації, маркування небезпечних територій і просвітницької діяльності — до визначення пріоритетності розмінування. Козирєв запропонував використати платформу «Супермаркет рішень для громад» для комунікації з громадами та збору зворотного зв’язку щодо пропонованих ініціатив.

Під час конференції активно обговорювали питання страхування. Фахівці з громадських асоціацій, що працюють над новим проєктом закону, запропонували зменшити строк страхування відповідальності з декларативних 10 років до реальних двох і чітко визначити відповідального за цей вид страхування — Нацагентство, як єдиний та відповідальний орган у ПМД. 

Олександр Бондар, представник АСБ, наголосив на критичній необхідності термінового повернення до законодавства норми про обов’язкове страхування життя, здоров’я та працездатності фахівців із розмінування, яка була скасована після останніх змін у законодавстві.

Олександр зазначив, що наразі існують нерівні умови між фахівцями з розмінування, які працюють у приватних операторів, та працівниками державних структур (ДСНС і ДССТ). Для останніх передбачена виплата в разі шкоди життю та здоров’ю працівника до 2,6 млн грн, тоді як для працівників недержавних структур немає чітких норм. Бондар вважає, що запропонована в законопроєкті норма щодо встановлення мінімального розміру страхування для працівника з розмінування у 300 мінімальних зарплат (приблизно 2,5 млн грн) балансує систему й наближає її до справедливих умов.

Загалом філософія пропонованої комплексної реформи побудована на економічних засадах, де оновлення законодавства встановлює відповідальність і розподіляє функції. Запровадження фінансових ресурсів, зокрема поширення програми “5-7-9” на сферу гуманітарного розмінування, дає змогу виробникам і операторам залучати кошти для підтримки діяльності та розширення спроможностей. Для ефективної взаємодії й якісного управління запропоновано створити єдину систему управління в цій сфері.

“Пропонуємо створити платформу Demine Ukraine, яка буде не лише організаційно-правовою, а й цифровою екосистемою, що об’єднає учасників цієї спільноти, створить спільні правила, прозорий і підзвітний процес та надасть доступ до фінансів. Держава при цьому отримає консолідовану інформацію, на основі якої можна здійснювати якісне планування й ефективно управляти процесами в галузі”, — зазначив Андрій Саварець.

Підсумовуючи дискусію, Олексій Ботнаренко зауважив: “Україна ламає всі стереотипи протимінної діяльності. Я впевнений, що завтра, за нашим прикладом, будуть змінені міжнародні стандарти протимінної діяльності”. Він також наголосив, що українські розробки у сфері розмінування вже зараз є позаконкурентними на світовому ринку за ціною та сервісом.

Андрій Саварець завершив конференцію подякою всім учасникам і закликом надсилати концептуальні пропозиції. Він також анонсував наступну зустріч у форматі юридично-експертного обговорення тексту законопроєкту за участі народних депутатів, їхніх помічників, радників і юристів.