5 червня 2025 року у Дніпрі відбувся масштабний круглий стіл «Інноваційна екосистема як драйвер національної безпеки, післявоєнного відновлення та сталого розвитку України», організований НТУ “Дніпровська політехніка” спільно з Українською Радою Бізнесу, ГО «Генофонд майбутнього» та Центральноукраїнським цифровим інноваційним хабом CentralUkraineEDIH. Захід об’єднав понад 60 представників бізнесу з різних сфер та регіонів України.

Урочисто відкрили захід Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка», Геннадій Півняк, академік Національної академії наук України, Анна Кириченко, голова благодійного фонду «Генофонд майбутнього» та Анатолій Долинний, член Правління ГС «Фонд “Українська Рада Бізнесу». До урочистої частини заходу також долучилися представники органів державної влади, місцевого самоврядування, освітянської спільноти з різних регіонів України:  

Олександра Антонюк – Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій,  зазначила, що дуже зацікавлена у адаптації державних програм інноваційного розвитку, оскільки переконана, що ефективне впровадження інноваційних стратегій є ключем до сталого економічного зростання та конкурентоспроможності країни.

Андрій Кавунець – заступник Начальника Вінницької обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив зацікавленість у розвитку індустріальних парків, аграрних технологій, ІТ-сектору, а також у сфері енергоефективності та «зелених» рішень. У цьому контексті є значний потенціал для застосування державних інноваційних програм через локальні ініціативи, партнерства між владою, бізнесом та науковими установами.

Кіровоградську область на заході представляв Валентин Лопушенко – керівник відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Кіровоградської ОДА.

 Сергій Холод, ректор Університету імені Альфреда Нобеля,  висловив свою думку, що університет імені Альфреда Нобеля активно демонструє зацікавленість у впровадженні інновацій через механізми державно-приватного партнерства та розвитку ефективної взаємодії між бізнесом. 

Олена Філонич, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», зазначила, що поєднання освітнього потенціалу, наукового пошуку та практичного застосування інновацій може стати рушієм позитивних змін як для самого закладу, так і для регіону загалом. Відзначила ефективну співпрацю в частині розвитку цифрових інновацій з НТУ «Дніпровська політехніка» та іншими учасниками консорціуму з реалізації проєкту зі ствоерння Центральноукраїнського цифрового інноваційного хабу (CentralUkraineEDIH) за програмою Digital Europe, Horizon Europe. 

Учасники заходу зосередилися на обговоренні конкретних проєктів на найближчі три роки. 

Серед ключових спікерів заходу виступив Іван Начовний, заступник Голови Дніпропетровської ОВА з питань цифрового розвитку, який презентував «Цифрову Дніпропетровщину» як складову державної стратегії цифрового розвитку, акцентував увагу на розширенні доступу до інформації щодо ключових напрямів інноваційного розвитку та систематизації програм державної підтримки для підприємців, які займаються інноваційною діяльністю.

Анна Кириченко з Благодійного фонду «Генофонд майбутнього» розповіла про кроссекторальну та міжвідомчу співпрацю для забезпечення інклюзивної, безбар’єрної та безпекової трансформації міст. Зробила акцент, що для забезпечення можливості сталого функціонування суспільства упродовж війни та повоєнні роки, необхідно створити інфраструктури для забезпечення комплексної реабілітації, професійної орієнтації та повернення до активної професійної діяльності осіб, які зазнали утисків війни, представників маломобільних груп населення, внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю. 

Надія Судак, генеральний директор ПАТ “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”, представила перспективи переробки ресурсних відходів у розрізі вилучення критичної сировини для енергетики, електроніки та інших галузей промисловості. Акцентувала увагу на тому, що кожне антропогенне родовище характеризується унікальним складом компонентів, їх концентраціями і потребує інноваційних підходів енергоефективного й екологічного вилучення цінної сировини. Умовно «порожні» породи, після вилучення елементів, віднесених до критичної сировини, є ресурсом для виробництва будівельних матеріалів та дорожніх покриттів. Український науковий сегмент упродовж багатьох десятиліть напрацьовував технології переробки антропогенних відходів, які мають потенціал до впровадження і потребують актуалізації з урахуванням розвитку аналітичного обладнання та технологічної бази переробної галузі. Таким чином, одним з напрямів інноваційного розвитку, який має бути підтриманий шляхом запровадження цільових програм державного рівня, є напрям вилучення критичної мінеральної сировини з антропогенних родовищ з одночасним відновленням поверхневої екосистеми видобувних і промислових регіонів.

Андрій Погорілий, заступник директора з керування проєктами ТОВ «ЕДС-ПАУЕР», поділився досвідом розробки й впровадження власних технологій виготовлення енергетичного силового обладнання, проєктування  і будівництва масштабних об’єктів електроенергетики, високовольтних підстанцій, об’єктів газо-поршневої та газо-турбінної генерації електроенергії, фотоелектричних станцій, високоефективних та ергономічних швидкісних зарядних станцій для електромобілів. Також представив досвід компанії у відновленні об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення. Підкреслив, що Україна потребує збільшення власного виробництва електроенергетичного та електротехнічного обладнання, зокрема силових трансформаторів, розподільчого обладнання для електричних систем і мереж, обладнання для розвитку інфраструктури громадського та приватного електротранспорту, а також засобів керування об’єктами енергосистеми, які відповідають концепції побудови розумних електричних мереж Smart Grid.

Вадим Ігнатов, засновник ТОВ “ЛУАЗ Моторз” та заступник голови правління Української електромобільної асоціації EV-UA, презентував перспективи та виклики українського електромобільного виробництва, включаючи власний проєкт LUAZ Care — електромобіль для людей з інвалідністю на колісних візках. Відзначив, що сьогодні в Україні дуже стрімко розвивається сегмент безпілотних електромобілів та робототехнічних мобільних пристроїв для безлюдного використання в агросекторі, оборонній галузі тощо, що певною мірою відповідає потребам сьогодення та пріоритетам державної підтримки. При цьому також додаткової підтримки потребує сегмент автомобільної техніки для осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення. Значної підтримки через державні та місцеві програми розвитку інновацій потребує сегмент комунального транспорту, який реалізує перевезення пасажирів, обслуговування міської інфраструктури, використовується в якості спецтехніки тощо. Зміни в цій сфері можливі саме завдяки державно-приватному партнерству та цільовим програмам стимулювання інновацій.   

Науковий блок представили Володимир Гнатушенко, д.т.н, проф., завідувач кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка” з доповіддю про інтелектуальні інформаційні технології аналізу неструктурованих даних як основу цифрової трансформації та національної безпеки та Іван Лактіонов, д.т.н., проф., професор кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем НТУ «Дніпровська політехніка», який доповів про інформаційно-орієнтований вектор розвитку агровиробництва з використанням штучного інтелекту. Презентовані напрями застосування штучного інтелекту й аналізу неструктурованих даних дозволяють виконувати прогнозування та оцінку ризиків у різних галузях від аграрного сектора до забезпечення обороноздатності й цивільного захисту населення, що має найвищий пріоритет для держави в умовах повномасштабного військового вторгнення. Презентовані напрацювання відповідають загальноєвропейському рівню проєктів у сфері безпеки і сприяють інтеграції України до міждержавних безпекових просторів та  зростанню конкурентоспроможності української економіки в глобальному вимірі.

Віктор Івкін, засновник Громадської організації «Асоціація агровольтаїки України» представив доповідь «Агровольтаїка – інноваційна технологія високомаржинальної переробки та зміцнення експортного потенціалу» в якій зазначив, що поєднання агротехнології з фотогальванікою дозволяє з одного боку зберегти посівні площі, а з іншого – забезпечувати впровадження технологій відновлюваної енергетики. Дослідження, проведені членами Асоціації, свідчать про те, що завдяки розміщенню фотоелектричних модулів над посівами досягається синергетичний ефект – збільшення обсягу енергії, згенерованої ВДЕ, підвищення надійності електропостачання об’єктів агропідприємств та близьких громад, а також – мінімізація втрат врожаю від пересихання та від граду завдяки затіненню фотоелектричними елементами. Оцінка економічної ефективності агровольтаїчної технології підтверджує доцільність її запровадження, оскільки сумарний прибуток при роздільному вирощуванні агрокультур та розміщенні фотоелектростанцій на окремих територіях менший, ніж при використанні суміщеного підходу. Впровадження технологій агровольтаїки відповідає ключовим напрямам інноваційної діяльності країн Євросоюзу, є перспективним з точки зору розвитку міжнародної співпраці за науковими програмами Horizon Europe і відповідає Цілям сталого розвитку щодо подолання голоду, декарбонізації економіки, посилення енергетичної безпеки тощо. Розвиток агровольтаїки в Україні відповідає пріоритетним напрямкам наукової діяльності, проте потребує додаткової фінансової підтримки з боку держави та агробізнесу щодо створення дослідницької інфраструктури для напрацювання підходів ефективного поєднання технологій для вирощування нових сортів агрокультур в різних географічних умовах.

На завершення заходу відбулася панельна дискусія, в якій взяли участь Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка», Анна Кириченко, голова Благодійного фонду «Генофонд майбутнього», Сергій Холод, ректор Університету імені Альфреда Нобеля, Вікторія Соколова, проректор з наукової та міжнародної діяльності Університету імені Альфреда Нобеля, Василь Намонюк, кандидат економічних наук, завідувач кафедри міжнародних фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У ході панельної дискусії обговорили державні та міжнародні механізми стимулювання інновацій, формат подальшої співпраці між учасниками Круглого столу та зацікавленими партнерами на найближчі роки, важливість інноваційного розвитку для забезпечення обороноздатності та повоєнного відновлення України.  Відзначили, що інноваційні напрацювання у Збройних Силах України відіграють ключову роль у зміцненні обороноздатності держави та адаптації до викликів сучасної війни через нові підходи до управління, логістики, комунікацій, навчання особового складу та цифрової трансформації військової інфраструктури. Формування сталої інноваційної екосистеми у ЗСУ потребує ефективної взаємодії між державними структурами, приватним сектором, науковими установами та волонтерськими ініціативами. 

Учасники визначили організаційну рамку заходів, яка передбачає проведення низки міжрегіональних круглих столів та конференцій з подальшим комплексним аналізом функціонування існуючої екосистеми інновацій до кінця 2025 року. Планується формування короткострокового плану експериментальних змін в організації взаємодії учасників інноваційної діяльності через створення тимчасової міжрегіональної контактної групи з питань підтримки інноваційного розвитку економіки.

Важливим елементом стратегії є залучення позабюджетного донорського та грантового фінансування, а також аналіз витрат державного бюджету на інноваційну діяльність з метою забезпечення додатково щорічно не менше 0,2% ВВП на комплексне впровадження заходів державної підтримки інновацій у 2026-27 роках.

Основною ідеєю заходу стало формування мережевої екосистеми інновацій з відкритою архітектурою, яка забезпечуватиме взаємодію існуючих і нових інституцій та спільнот України і країн-партнерів. Така система має створити умови для справжньої співпраці між університетами, бізнесом і владою в реалізації спільних проєктів.

За результатами круглого столу було підписано два меморандуми — з Університетом імені Альфреда Нобеля та Асоціацією агровольтаїки України, що стало першими практичними кроками до створення справжньої мережі інновацій. Учасники визначили амбітний план заходів на 2025-2027 роки, включаючи проведення міжрегіональних круглих столів, формування короткострокового плану експериментальних змін в організації взаємодії учасників інноваційної діяльності та залучення позабюджетного фінансування.

До 2030 року ці проєкти мають стати основою для системних змін у безпеці та економіці України, а до 2035 року — частиною великих міжнародних платформ розвитку.