В Україні обговорили нові тренди детінізації торгівлі: у низці галузей є успіхи у детінізації, а у інших тінь зростає.

1 липня 2025 року в Києві відбулася конференція “Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди”, організована Українською Радою Бізнесу спільно з Американською торговою палатою та Європейською бізнес-асоціацією за аналітичної підтримки Економічної експертної платформи.

Учасники конференції – представники влади, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та аналітичних центрів, – обговорили стан детінізації в ключових галузях економіки та розробили пропозиції для подальшого викорінення “сірих схем”.

Згідно з дослідженнями фахівців Економічної експертної платформи, втрати бюджету від тіньового обігу підакцизних товарів (алкоголь, паливо, тютюн) за підсумками 2024 року оцінюються на рівні 35-39 мільярдів гривень, що на 20% менше втрат попереднього періоду. Разом з тим було зазначено про позитивні тенденції підвищення рівня заробітних плат та позитивної динаміки сплачених податків практично у всіх досліджуваних секторах економіки. Разом з тим, незважаючи на позитивну динаміку детінізації, ця проблема залишається актуальною, особливо в контексті воєнного часу та потреби в додаткових бюджетних надходженнях для фінансування Збройних Сил України.

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та голова ТСК з питань економічної безпеки, зайняв жорстку позицію щодо тіньової економіки. Він категорично відкинув пропозиції про пом’якшення податкового режиму щодо ринку пального та наголосив на необхідності перезавантаження ключових відомств: 

“У мене великі сподівання на нового очільника БЕБ і на перезавантаження БЕБу. В інше я не вірю”.

Він також підтримав ініціативи щодо підвищення штрафів за нелегальну торгівлю, створення “бібліотеки” зразків тютюнових виробів та створення реєстру дропів.

Буздиган Павло, керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України підкреслив відкритість до співпраці з бізнесом у боротьбі з корупційними схемами. Він зазначив, що митниця та податкова сфери визначені як одні з пріоритетних для НАБУ, але наголосив, що повноваження інституції – це розслідування топкорупції. Представник НАБУ закликав бізнес активніше звертатися з інформацією про корупційні схеми, гарантуючи можливість конфіденційної співпраці. Він підкреслив важливість системного підходу до боротьби з тіньовою економікою, а не точкових заходів.

Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, представив детальний аналіз стану галузі. За його словами, ринок пального в Україні скоротився з 12 мільйонів тонн у 2020 році до 10,6 мільйона тонн у 2024 році внаслідок війни та окупації територій. Президент асоціації повідомив про скорочення кількості АЗС з 7700 у грудні 2021 року до 6000 у грудні 2024 року.

“На нашу думку, якраз значний сегмент заправок пішов в тінь, тобто стали працювати в чорну. Якщо в тебе немає ліцензії, тебе ніхто не бачить”, – пояснив він причини скорочення офіційних АЗС.

Старовойтенко навів конкретні цифри податкових надходжень: “За 2024 рік сплачено майже 200 мільярдів гривень. Це акциз, це ПДВ”. Водночас він вказав на значні розбіжності у середніх заробітних платах та податковому навантаженні між компаніями: середнє податкове навантаження членів асоціації складає 2,5 гривні на літр, тоді як середнє по ринку – лише 1,74 гривні.

Сергій Куюн, директор Консалтингової групи А-95, підтвердив позитивну динаміку детінізації. За його словами, цього року експерти очікують, що податки операційні заправних мереж зростуть за два роки на 70%. Куюн підкреслив ефективність “м’яких” методів тиску, зокрема зазначив про ефективність авансових платежів з податку на прибуток та публічних даних: “Фактично таких результатів вдалося досягти досить м’якими методами. Ми висвітлюємо ці проблеми, ми малюємо ці графіки – і правоохоронці зосереджують свою роботу на аномальних суб’єктах”.

Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, представила позицію малого та середнього бізнесу. Вона зазначила, що нова модель авансових внесків із податку на прибуток має певні недоліки: “Всі АЗС, які мають ліцензію, зобов’язані щомісяць сплачувати авансовий платіж в розмірі від 30 до 60 тисяч гривень”. 

Думенкова запропонувала обговорити певні виключення з загальної норми – передбачити пільговий період для нових АЗС, для АЗС на прифронтових територій тощо.

Кирило Чайковський розповів про еволюцію схем ухилення в тютюновій галузі. 

“Не лише duty-free, а й псевдоекспорт. Дві схеми об’єднані, так би мовити, в цей показник у дослідженні Кантар. І псевдоекспорт суттєво збільшується у останні квартали”, – пояснив експерт. 

За його словами, виробники формально декларують експорт до країн типу Сирії, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку. Експерт також запропонував створення “бібліотеки зразків” продукції всіх виробників для можливості ідентифікації нелегальної продукції на ринку.

Згідно нещодавнього дослідження Кантар – у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), половина з якої це псевдо-експорт або маркована duty-free. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України, річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн.

Більша частина продукції Duty Free або призначеної для експорту, що нелегально продається в Україні – за написом на упаковці – вироблено Винниківською тютюновою фабрикою: Сompliment (47%) та Lifa (5%) — основні торгові марки цієї категорії. Ще 43% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).

Володимир Василик, представник ТС Плюс, додав технічні деталі про можливості боротьби з псевдоекспортом та пояснив процедуру доведення порушень через експертизу КНДІСЕ та можливість позбавлення ліцензії без судового рішення.

Андрій Соломін, представник асоціації НОРТ, засновник Cloud Castle Lab, висвітлив проблеми тінізації ринку рідин для електронних сигарет. За його оцінками, дві з половиною тисячі торгових точок, активних в Україні працюють у сірій зоні. Соломін запропонував обкласти нікотин акцизним податком, та передбачити оптимальної вартості ліцензії для роздрібу та виробників: “лише на ліцензіях на виробників держава може отримати 660 мільйонів гривень на рік”.

Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, звернув увагу на неефективність наявних штрафів. За чинним законодавством штрафи за торгівлю без фіскальних чеків становлять 100-150% вартості товару, що, за словами Юрія – дозволяє порушникам швидко відновлювати діяльність. Він запропонував кардинально підвищити штрафи до 500-1000% вартості товару та прискорити розгляд законопроектів про обмеження схеми безмитного ввезення через міжнародні посилки.

Антон Одарюк, представник компанії COMFY, представив нові дані про контрабанду електроніки. За його словами, 4 з 5 айфонів контрабандні. За підсумками першого кварталу 2025 року, 81% айфонів, виходячи з експертних оцінок, нелегально завезені в Україну. Одарюк повідомив, що держава втрачає близько 13 мільярдів гривень на рік лише на ПДВ від контрабанди техніки, а ринок сірої техніки зріс у 2,5 рази під час війни.

Представник COMFY також звернув увагу на роль банків у легалізації сірого ринку: “Банки знають куди вони ставлять свої термінали і знають що там продають”. Одарюк назвав конкретні фінустанови, що надають послуги кредитування в сірих мережах, включаючи державні Приватбанк та Ощадбанк.

Дмитро Михайленко, голова Податкового комітету ТПП, зазначив про певні проблеми на ринку інтернет послуг. Аналізуючи судову практику експерти бачать, що є проблема із підходом ДПС до перевірок. Суди скасовують рішення ДПС через формальні ознаки, тому що Податкова не провела належної перевірки у відповідних суб’єктів. Ці підходи потрібно змінити.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, поділився результатами досліджень сплати податків у галузі інтернет послуг: за останні три квартали спостерігається позитивна динаміка сплати – у 1 кварталі 2025 року було сплачено 1187 млн грн (без національних операторів мобільного зв’язку), в той час як у 1 кв 2024 року було сплачено 800 млн грн.

Разом з тим у заробітних платах окремих провайдерів спостерігаються значні аномалії:  у той час як середня заробітна плата в Україні перевищує 24 тис гривень, низка інтернет провайдерів декларують значно нижчі зарплати – 8-9 тис грн на місяць. Аналогічні аномалії спостерігаються і в рівні податкового навантаження, який коливається від 2,5% до 27,8%, що може свідчити про застосування схем мінімізації податків.

Артем Фреюк,  представник компанії Київстар, зазначив, що фахівці їх компанії також спостерігають покращення ситуації у галузі, консолідація абон. бази за однією особою або перерозподіл між юр особами одного бренду, що тягне за собою зменшення тіньової частки та збільшення сплати податків. Так, до прикладу, з даними дослідження Growford Institute з понад 2 тисяч ФОП (у 73,85% з яких дохід перевищував 1 млн грн), які надавали послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет, у 2023 р. лише 1 ФОП сплачував до бюджету ПДВ, у розмірі 45,3 тис грн. Наразі цей показник, відповідно до нещодавно озвучених представниками ДПС даними складає на даний момент близько 100 млн.грн.Ця галузь є прикладом успішних дій влади по мінімізації “сірих” схем.

В той же час залишаються виклики такі як використання ФОПів для надання послуг інтернет з «непрофільними КВЕД у сфері електронних комунікацій»; приймання платежів на реквізити ФОП з непрофільними КВЕДами, переказ коштів за послуги Інтернет на рахунки суб’єктів господарювання, які не зареєстровані відповідно до ЗУ Про електронні комунікації, а отже здійснюють свою діяльність взагалі нелегально, тощо. 

Олег Лощилін, керівник Всеукраїнського об’єднання спеціалістів безпеки, висвітлив проблему штучного заниження цін на державних тендерах. Лощилін навів приклад АТ “Укрпошта”, яка встановила стартову ціну 39 гривень за годину охорони при розрахунковій мінімальній ціні 42,60 гривні. Олег звернувся до голови ТСК з питань економічної безпеки з проханням проаналізувати галузь безпеки та її проблематику.

Віталій Мацелюх, керівник Асоціації охоронних компаній України, запропонував внести зміни до закону про публічні закупівлі, аби зобов’язати учасників враховувати всі податкові витрати у цінових пропозиціях.

Тетяна Ізовіт, президентка та голова правління асоціації «Укрлегпром», порушила питання законодавчого врегулювання інтернет-торгівлі з післяоплатою. 

Олександр Балдинюк, президент асоціації “Укркондпром”, повідомив про повний перехід контрабанди розчинної кави в тіньовий сектор після посилення контролю на митниці. Олександр закликав представників влади невідкладно вжити заходів для мінімізації контрабанди цієї продукції.

Олег Заворотній, представник Департаменту кіберполіції, наголосив на необхідності прийняття законодавства про кримінальну відповідальність щодо дропів, повідомивши успішний кейс з виявлення 974 банківських карток під час лише одного обшуку. Також проявив  ініціативу долучатися до всіх заходів направлених на детінізацію економіки та поліпшення роботи бізнесу.

Сергій Фокін, фахівець у галузі права, запропонував радикальний підхід –  персональну відповідальність керівників правоохоронних органів за наявність нелегального бізнесу на підзвітних територіях. При неможливості запобігти нелегальній торгівлі у певних районах, областях – звільнення відповідного керівництва правоохоронного органу.

Учасники конференції дійшли висновку, що детінізація економіки потребує комплексного підходу, включаючи:

• Перезавантаження ключових відомств – БЕБ, митної та податкової служб;
• Підвищення штрафів за нелегальну торгівлю до економічно відчутних розмірів;
• Створення реєстру дропів та запровадження кримінальної відповідальності для дроповодів;
• Посилення контролю банків за операціями сірого бізнесу;
• Відкриття всіх необхідних реєстрів для громадського контролю;
• Стимулювання споживачів вимагати фіскальні чеки (фіскальні лотореї).

Наступну конференцію з питань детінізації учасники запланували через три місяці для оцінки прогресу в реалізації прийнятих рішень.