У Києві відбувся Форум «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека», організований Національною бізнес-коаліцією ММБ, Українською Радою Бізнесу та Асоціацією прифронтових міст та громад за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Ключовою темою стала підтримка економіки прифронтових регіонів та збереження спрощеної системи оподаткування.

Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа. Інформаційними –  FinClub, Інтерфакс, «Ціна держави», «День».

Уряд запроваджує програми підтримки прифронтових територій

Олексій Соболев, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства, наголосив, що підтримка прифронтових територій лишається одним ключових пріоритетів Уряду. 

“Ми активно підтримуємо підприємства, які працюють в прифронтових регіонах . Бізнес тут може залучити доступні кредити за програмою 5-7-9, є можливість бронювання працівників критично важливих підприємств до 100%. Також ми запускаємо державне страхування військових ризиків. В наступному році через Експортно-кредитне агентство підприємства поблизу лінії фронту, зможуть отримати компенсацію до 10 млн грн за пошкоджене або знищене майно під ставку лише 0,5%”, — зазначив Міністр.

Ігор Терехов, Харківський міський голова та голова Асоціації прифронтових міст та громад, повідомив, що у Харкові працюють 127 тисяч підприємців – більше, ніж до війни. На Чернігівщині кількість ФОПів зросла на 12,4% порівняно з довоєнним періодом.

Однак статистика кредитування критична: бізнес прифронтових регіонів отримує лише 13% кредитів за програмою 5-7-9, 6-7% за програмою «єОселя» та 12% від загального обсягу лізингу. Пан Терехов презентував вимоги Асоціації: повноцінна робота Національної установи розвитку, спеціальний економічний статус з податковими пільгами, підтримка енергетичної стійкості, збереження 64% ПДФО для прифронтових бюджетів. Харків вже скасував місцеві податки для бізнесу. 

Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, зазначив, що на Миколаївщині розміновано 89% аграрних площ, та наголосив на стратегічному потенціалі південних областей для економіки всієї країни. 

«Ми вже сьогодні будуємо український Південь 2.0 – регіон, який не просить допомоги, а створює можливості. Довели, що можемо будувати швидко і якісно: працюють два індустріальних парки, Тилігульська ВЕС – це реальні кейси. Наше завдання – залучити інвестиції. Якщо ми хочемо, щоб Південь став стратегічною віссю української економіки, треба забезпечити йому ці інструменти з боку держави», – розповів Віталій Кім.

Спрощена система: під захистом до кінця війни

Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив, що Парламент активно працює над ухваленням законів, спрямованих на відновлення країни. Один із ключових інструментів — портфельні гарантії для бізнесу на прифронтових територіях, які запрацюють уже з наступного року. Банки зможуть приймати такі гарантії як заставу для кредитування.

Це рішення дозволить подолати ситуацію, коли підприємцям відмовляють у кредитах лише через те, що їхнє майно розташоване в зоні ризику і «в нього може прилетіти». Наше завдання — створити умови, щоб бізнес працював, розвивався та відновлював громади навіть у найскладніших регіонах.

Також голова Комітету наголосив: спрощену систему оподаткування не варто взагалі чіпати до кінця війни. Комітет не вноситиме жодні законопроекти без подання від Кабміну, всі обговорення будуть відкритими з участю бізнесу.

Голова Комітету ВРУ наголосив на необхідності боротьби не з малим бізнесом, а зі зловживаннями. Приклад: мережа Marketopt подрібнилася на 1,5 тисячі ФОПів, щоб уникнути ПДВ. Саме такі схеми створюють тиск на спрощену систему, спотворюють конкуренцію.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, виступив модератором другої панелі форуму та анонсував результати масштабного дослідження щодо протидії подрібненню мереж, проведеного фахівцями ІСЕТ та CASE за підтримки CIPE. Експерти вивчили досвід різних країн світу та знайшли розумні рішення з чіткими критеріями, які дозволять податковій службі відрізняти справжні мережі-подрібнювачі від звичайних окремих підприємців. 

Гетман наголосив, що такий підхід може дати ефект у десятки мільярдів гривень, натомість прості топорні рішення, не спрацюють так як очікується, а лише збільшать тінізацію – вони потребують повноцінного аналізу витрат-вигод.  

Олександр Чумак, член Української Ради Бізнесу та президент Асоціації приватних роботодавців, наголосив на необхідності переходу від «економіки виживання» на прифронтових територіях до політики реальної підтримки бізнесу. Серед ключових пропозицій – законодавче запровадження статусу «постраждалого підприємства», створення дієвих фінансових інструментів, страхування воєнних ризиків і компенсація збитків, спеціальний податковий та регуляторний режим для прифронтових територій, а також збереження людського капіталу через бронювання ключових працівників, підтримку ветеранського бізнесу та підприємців з числа ВПО. Він звернув увагу на дискримінацію ФОПів: вони не можуть бронювати персонал, хоча є важливою частиною економіки місцевих громад. Окремо наголосив на неприпустимості запровадження обов’язкового ПДВ для усіх ФОПів та повідомив про звернення до Офісу президента та Кабміну проти такого новведення. 

Леся Золотарьова, (Альянс “РОМБ”), Оксана Продан (об’єднання “Фортеця”) та інші представники бізнесу підтримали важливість збереження поточної спрощеної системи, наголосивши, що малий бізнес має право залишатися малим і саме він першим повертається на деокуповані території.

Детінізація: розумні рішення замість “топорних”

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, закликав зосередити контроль саме на псевдоФОП, на великому бізнесі – який зловживає спрощеною системою, а не ускладнювати роботу всім малим підприємцям. Михайло Поляков, представник Американської торговельної палати,  Співголова Податкового Комітету Американської Торговельної Палати в Україні навів приклади зловживань: великі ресторани та апарт-отелі видають ФОПівські чеки, а у сфері електронних сигарет та рідин до них держава втрачає 5 мільярдів гривень тільки акцизу щороку через тотальну тінізацію цієї галузі.

Андрій Антонюк, голова Української таксомоторної асоціації зазначив, що 35% економіки повністю нелегальні, а у таксі 99% – нелегальний ринок. Він закликав боротися насамперед з повністю чорним бізнесом.

Оксана Згур’єва, голова спілки Бізнес-Хелп – запропонувала обмежити ФОПів для ресторанів третьою групою спрощеної системи – це підвищить надходження у 83 рази порівняно з другою групою, і дасть навіть більші надходження ніж від загальної системи, де навантаження складає 4.8%. Д.Гетманцев підтримав розгляд такої пропозиції.

Фінансовий моніторинг та кредитування

Представники бізнесу також повідомили про випадки безпідставного блокування карток ФОПів. Пан Гетманцев пояснив, що банки діють самостійно, щоб уникнути штрафів від НБУ у десятки мільйонів, та закликав звертатися до комітету із конкретними кейсами.

Олег Семпір, представник бізнесу Дніпропетровщини, порушив проблему кредитування для підприємців з неповнолітніми дітьми. Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики пояснив, що проблема – у низькій ліквідності застави, особливо на прифронті. Рішення – через портфельні гарантії держави.

Марина Паянок, голова Всеукраїнської асоціації підприємців і споживачів та Ігор Терехов порушили питання спрощення підключення газу та введення в експлуатацію генераційного обладнання. Пан Терехов повідомив, що Харків може давати в мережу 30 мегават, але обладнання не введено через бюрократію. Міністр економіки України пообіцяв опрацювати декларативний принцип підключення.

Гранти та інституційні реформи

Олена Єрьоменко, голова Бізнес-союзу „Порада“ передала пропозиції щодо грантових програм: дозволити використовувати кошти на сировину, надати доступ підприємствам з покращеною кредитною історією. Пан Соболев пояснив, що гранти – на довгострокові інвестиції, але програму «Власна справа» переформатують у січні-лютому.

Пан Гетманцев, відповідаючи на питання економіста Ігора Шуміло – визнав відсутність системних змін у податковій, митниці та БЕБ. Є законопроєкти про перезавантаження, перезавантаження БЕБ вже триває, але до вичищення вертикалі після корупційних скандалів ВРУ немає морального права на непопулярні рішення.

Юрій Пероганич, голова Асоціації підприємств інформаційних технологій порушив питання договору з СНД та проблем з Держпродспоживслужбою. Міністр економіки України підтримав перегляд договорів.

Учасники форуму дійшли спільної думки: прифронтові регіони потребують спеціальних економічних умов, реального доступу до кредитування, страхування військових ризиків та збереження ПДФО для місцевих бюджетів. Спрощену систему необхідно зберегти до кінця війни у поточном вигляді, зосередившись на боротьбі зі схемами подрібнення, “сірим імпортом”, контрафактом. Необхідні інституційні реформи органів контролю та спрощення адміністративних процедур.

Резолюція форуму буде направлена до Офісу Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.