fbpx

Skip links

Законопроєкт №6134 “Про захист прав споживачів” не обговорювався з бізнесом і несе корупційні ризики (заява УРБ)

Щодо законопроекту №6134  “Про захист прав споживачів”

Члени Коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 104 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, проаналізували проєкт закону №6134 та зазначають таке:

В ході розгляду законопроекту «Про захист прав споживачів» №6134 до другого читання Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку було включено низку норм, які на думку членів УРБ, несуть ризики для українських підприємців, нівелюють курс держави на дерегуляцію підприємницької діяльності та не повною мірою узгоджуються з європейськими нормами. 

Так, в пропонованих положеннях передбачається утворення в системі захисту прав споживачів двох нових, досить монопольних за своїми функціями, уповноважених органів: громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів» та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. 

Передбачається, що вони будуть мати розширені нетипові повноваження з контролю за діяльністю бізнесу та притягнення підприємців до відповідальності. В той же час, такий підхід для суб’єктів господарювання означає додаткове адміністративне та фінансове навантаження, в тому числі, у вигляді притягнення до відповідальності, вплив на призначення та розмір якого будуть мати лише новостворені органи. Більше того – Спілку пропонується наділити такими повноваженнями, як: визначення розміру відшкодування шкоди відповідно до розробленої нею методики; визначення рейтингів суб’єктів господарювання за різними напрямами та показниками якості, надійності, фінансової стійкості; проведення навчання та підвищення кваліфікації відповідальних за захист прав споживачів. Також передбачено можливість мати інші права, визначені у статуті організації. Такі розширені повноваження можуть мати своїм наслідком втручання у внутрішню господарську діяльність бізнесу, упереджений підхід до визначення розміру шкоди та вартості навчальних програм, володіння фінансовою інформацією компаній-учасників ринку (потенційно конфіденційного характеру), що не є типовим для таких організацій тощо. 

Пропозиціями до проекту Закону також пропонується надати компетентному органу повноваження проводити контрольні перевірки бізнесу щодо наявності призначених осіб, відповідальних за захист прав споживачів, і накладати штрафи за невиконання або несвоєчасне виконання цих вимог у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які розширюють коло адміністративної відповідальності для бізнесу, що потягне за собою, у тому числі, додаткові витрати, необ’єктивний підхід. 

Неврегульованим залишається питання, яким чином буде обиратись ця Спілка і чи будуть в цьому брати участь представники бізнесу. Зокрема, в європейських країнах, де існують подібні організації, вони не мають впливу на господарську діяльність суб’єктів господарювання. Більшість незалежних споживчих організацій надають консультаційні послуги населенню та/або проводять просвітницькі кампанії, надають інші послуги в сфері захисту прав споживачів. Більше того, в європейських країнах такі організації, зазвичай, мають розгалужений характер (діють декілька організацій), що забезпечує внутрішню конкуренцію між ними та можливість вибору організації споживачем при захисті своїх прав. 

Також залишаються відкритими питання і щодо формування складу Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Незважаючи на те, що в складі Комісії передбачається участь представників компетентного органу, більшість представників даного органу будуть саме від Спілки (шість від Спілки та три від компетентного органу), а отже, вирішення питань та рішень буде в значній мірі залежати саме від цієї організації, що безпосередньо вплине на об’єктивність та прозорість прийняття рішень. Такий підхід не узгоджується з Рекомендацією Комісії 98/257/ЄС “Про принципи, які застосовуються до органів, відповідальних за позасудове врегулювання спорів про захист прав споживачів” від 30 березня 1998 року. Водночас, пропозиціями пропонується запровадити здійснення розгляду справ у порядку позасудового розв’язання спорів та прийняття рішень Комісією на підставі висновків Спілки. Такий підхід, зокрема в частині відшкодування моральної шкоди – не відповідає діючому законодавству України, відповідно до якого розмір грошового відшкодування моральної шкоди може визначати лише суд. При цьому визначення розміру шкоди Комісією у кожному без винятку випадку може нести додаткові корупційні ризики та відсутність об’єктивного підходу до розгляду справ. 

Підсумовуючи: український бізнес  безумовно підтримує необхідність оновлення законодавства у сфері захисту прав споживачів, в тому числі, наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС. В той же час варто зазначити, що більшість правок були внесені до законопроекту в останній момент, не були обговорені з бізнесом та громадськістю, повністю нівелюють мету та європейські принципи, закладені при розробці даного документу, та несуть потенційні корупційні ризики.

Закликаємо народних депутатів не підтримувати проект закону у редакції, яка підготовлена до другого читання, виключити з законопроекту №6134 положення щодо діяльності громадської організації “Спілка громадських об’єднань споживачів” та утворюваної за її участі Комісії з питань позасудового розв’язання спорів, їх розширених повноважень, а також прибрати положення щодо додаткового адміністративного та фінансового тиску на бізнес, які суперечать європейській практиці. Вважаємо неприпустимим просування корупційних та непрозорих схем під завісою євроінтеграційних законодавчих ініціатив.

З повагою

Бізнес-асоціації

Члени Української Ради Бізнесу

 

 

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар