Модернізація трудового законодавства, спрощення адміністрування для роботодавців та посилення захисту працівників – про ці пріоритети українського бізнесу йшлося під час зустрічі членів Української Ради Бізнесу з головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою.
Як повідомлялося, минулого тижня Парламент прийняв за основу законопроєкт № 5371, який запроваджує можливість укладення вільного трудового договору між працівником і роботодавцем. Цей законопроєкт входить до «білого» списку УРБ. Під час зустрічі з головою парламентського комітету представники бізнес-асоціацій висловили свою підтримку осучасненню трудового законодавства та пропозиції до другого читання законопроєкту.
«Ми маємо запровадити зміни в трудовому законодавстві, які б привели до створення робочих місць, зруйнованих внаслідок війни. Цей законопроєкт не забирає права працівників, а навпаки, надає право людям укласти договір із роботодавцем на своїх умовах. Ми робимо все для того, щоб людина в ринкових умовах могла реалізуватися, продаючи свій найманий труд за високу зарплату», – зазначила, відкриваючи зустріч, Галина Третьякова.
За її словами, у вільному трудовому договорі буде передбачений результат, а не процес роботи. В цьому полягає прогресивний характер документу. «Це захист прав людей, які хочуть продати результат своєї праці», – наголосила керівник комітету.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран вважає цей законопроєкт прогресивним, а методи роботи традиційних профспілок – застарілими. Михайло запропонував підготувати законопроєкт, який би реформував профспілки.
Коментуючи цю пропозицію, Галина Третьякова зауважила, що такі законопроєкти були підготовлені раніше та зустріли величезний опір із боку профспілок. Водночас існує великий запит суспільства на повернення державі майна профспілок та на сплату податків на рівні з бізнесом. Учасники обговорення домовилися проаналізувати статистику щодо цього питання та визначитись пізніше, що робити у цьому напрямку.
Максим Милорадов, Асоціація «Укроліяпром», звернув увагу на деякі положення законопроєкту, які потребують уточнення – зокрема, про істотні умови, які мають міститися в трудовому договорі.
Також бізнес-асоціації попросили більш чітко прописати, на кого саме поширюється закон.
«Сьогодні документальний супровід трудових відносин дуже забюрократизований. Ми виступаємо за спрощення всіх процесів. Водночас просимо визначити поняття малого й середнього бізнесу, більш чітко прописати в кодексі», – звернулася Леся Кашпур, Асоціація платників податків України.
Підтримку законопроєкту висловили керівники асоціацій, зокрема Олександр Чумак (Асоціація приватних роботодавців), Єфрем Лащук (Асоціація IT України).
Голова парламентського комітету запросила представників бізнес-асоціацій увійти до робочої групи з доопрацювання законопроєкту. Також Галина Третьякова наголосила на важливості суспільної дискусії і публічної підтримки ідей осучаснення трудового законодавства.
За підсумками зустрічі сторони досягли порозуміння з усіх обговорених питань та домовилися про подальшу співпрацю.