Прем’єр-міністру України

Юлії СВИРИДЕНКО 

Міністру фінансів України

Сергію МАРЧЕНКУ 

Голові Верховної Ради України

Руслану СТЕФАНЧУКУ

Голові комітету Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та митної політики

Данилу ГЕТМАНЦЕВУ 

Першому заступнику

голови комітету Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та митної політики

Ярославу ЖЕЛЕЗНЯКУ 

Копія: Директору Бюро економічної безпеки України
Олександру ЦИВІНСЬКОМУ

 

 

Щодо належного матеріального забезпечення

Бюро економічної безпеки України

Шановні пані та панове!

Українська Рада Бізнесу (далі – УРБ), яка є об’єднанням бізнес-асоціацій, створеним для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ для сталого економічного розвитку країни, до складу якої входить 130 бізнес-асоціацій, членами яких є 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, – висловлює Вам свою повагу та звертається з таким:

27 лютого 2026 року в Києві відбулась конференція «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу – перше півріччя», яка стала першим публічним заходом за підсумками піврічної роботи оновленого Бюро економічної безпеки України. 

Під час заходу керівництво БЕБ представило результати шестимісячної роботи з детінізації ключових ринків, а представники бізнес-асоціацій надали власну оцінку цих змін і системні пропозиції. Представники бізнес-асоціацій відзначили позитивну динаміку в роботі БЕБ у низці галузей, де бізнес та БЕБ співпрацювали на умовах аналітичного партнерства і спільного пошуку рішень. 

Водночас, для забезпечення ефективної роботи БЕБ у всіх галузях економіки необхідно реалізувати низку заходів, зокрема:

1. Забезпечити належне фінансування БЕБ

Необхідно вирівняти базу розрахунку зарплати співробітників БЕБ з іншими правоохоронними органами. Наразі зарплата детективів БЕБ у 2,5 рази нижча, ніж у співробітників інших антикорупційних та правоохоронних органів (зокрема НАБУ та САП). Штат Бюро укомплектований лише на 28%: при розрахунковій потребі у 4000 працівників фактично працюють 1145, і з серпня 2025 року звільнилось ще близько 150 осіб. Однією з причин є встановлення для БЕБ заниженого базового показника розрахунку зарплати — 2102 грн, тоді як для інших органів він становить 3328 грн.

Вирішення вказаного питання потребує включення відповідних положень до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та наступні роки.

Належний рівень матеріального забезпечення працівників БЕБ є критично важливим не лише для укомплектування органу, але і для ефективної боротьби з економічними правопорушеннями. За оцінками експертів, навіть незначне скорочення тіньового обігу підакцизних товарів здатне забезпечити державному бюджету додаткові надходження, що у рази перевищують витрати на утримання Бюро.

2. Надати БЕБ спеціальний статус

Визначення БЕБ центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом для ефективної реалізації гарантій його незалежності, забезпечення посилення його аналітичного потенціалу, залучення більшої кількості працівників і належного укомплектування персоналом ‒ відповідає рекомендаціям Європейської Комісії, викладеним у звіті за результатами скринінгу законодавства України. Реалізація цієї рекомендації є важливою складовою виконання Україною зобов’язань у процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Такий статус БЕБ буде повністю узгоджуватися з визначенням відповідних органів у системі органів державної влади, зважаючи на встановлені законодавством України особливі завдання та повноваження, спеціальний порядок підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників БЕБ.

Нормативне врегулювання діяльності БЕБ згідно з фактичним станом справ дасть змогу узгодити положення законодавства щодо діяльності центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом і поширити на БЕБ їх дію, що безумовно посилить незалежність органу. Відсутність у БЕБ спеціального статусу у 2026 році призведе до зниження рівня оплати праці державних службовців БЕБ до рівня оплати некваліфікованого працівника.

Це фактично знівелює ідею створення БЕБ як аналітичного органу, що була закладена під час його створення законодавцем, адже формування унікальної єдиної інформаційної системи як потужного інструменту виявлення ризиків у сфері економіки та превенції кримінальних правопорушень неможливе без залучення фахівців високого рівня.

Неможливість забезпечити професіоналам ІТ-сфери гідну оплату праці виключає виконання БЕБ міжнародних зобов’язань щодо посилення аналітичної складової. Вирішення цього питання потребує внесення змін до законів України «Про Бюро економічної безпеки України», «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про Кабінет Міністрів України».

3. Запровадити компенсацію сум ПДФО

На сьогодні, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» компенсація сум ПДФО виплачується працівникам усіх правоохоронних органів, у т.ч. органів, що не входять до складу сектору безпеки і оборони: ДБР та НАБУ. Перелік органів в постанові включає в себе й податкову міліцію.

У зв’язку із чим, вважаємо за необхідне внести зміну до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації  сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.

Прийняття такого акту забезпечить належну реалізацію соціальних гарантій осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, нарівні з військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу інших органів забезпечивши дотримання гарантій незалежності БЕБ, визначених статтею 5 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».

4. Розширити територіальну присутність БЕБ

Доцільно передбачити додаткове фінансування для відкриття щонайменше одного підрозділу територіального управління Бюро економічної безпеки України в регіонах, де такі підрозділи наразі відсутні.

Значна частина нелегального обігу підакцизних товарів зосереджена саме в таких областях. Відсутність територіальних підрозділів БЕБ призводить до системного недоотримання коштів державним бюджетом та створює умови для безкарного функціонування тіньових схем, унеможливлює оперативне реагування під час розкриття злочинів, сприяє безкарності організованих злочинних груп і, як наслідок, призводить до подальшого зростання бюджетних втрат, а держава фактично втрачає можливість системно реагувати на такі масштаби тіньового ринку.

5. Внести технічні зміни до нормативної бази

Необхідно внести зміни (технічну правку) до Постанови Кабміну №267 (2001 р.), передбачивши включення БЕБ до відповідного переліку органів, що в свою чергу дасть можливість БЕБ закуповувати спеціальні технічні засоби для негласних слідчих (розшукових) дій та ефективніше протидіяти економічним злочинам.

6. Посилити кримінальну відповідальність за правопорушення у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів (ст.204 КК України).

7. Удосконалити законодавство щодо обігу підакцизних товарів

Внести зміни до законодавства з метою врегулювання ринку підакцизних товарів шляхом встановлення прозорих правил їх обігу. Це сприятиме комплексній детінізації галузі, мінімізації нелегальної торгівлі та оптимізації діяльності БЕБ завдяки усуненню нормативно-правових прогалин.

8. Запровадити облік IMEI-кодів під час митного оформлення товарів, які використовують SIM-карти (смартфони, планшети тощо) з метою формування статистики та можливості перевірки легальності їх ввезення під час подальших перевірок постачальників.

9. Запровадити систему показників ефективності діяльності БЕБ, орієнтовану не на кількість відкритих кримінальних проваджень, а на результати детінізації економіки – збільшення надходжень до бюджету від ризикових галузей, зменшення tax gap, задоволеність сумлінного бізнесу. Зокрема це можуть бути такі показники:

• Динаміка Tax Compliance gap, розрахованого за методологією OECD, рік до року
• Співвідношення кримінальних проваджень внесених до ЄРДР і проваджень, скерованих до суду. 
• Співвідношення кількості обвинувальних актів, направлених до суду, та кількості обвинувальних і виправдувальних вироків, що набрали законної сили. 
• Співвідношення сум завданих матеріальних збитків і сум їх відшкодування та вилучених у порядку спеціальної конфіскації матеріальних цінностей (у провадженнях, за якими закінчено розслідування). 
• Кількість проведених обшуків без ухвали слідчого судді. 
• Кількість скарг бізнесу (до бізнес-омбудсмена та провідних бізнес асоціацій) у розрізі галузей економіки. 
• Співвідношення вакантних та заповнених посад у Бюро. 

Реалізація зазначених заходів сприятиме ефективній роботі Бюро, що важливо для економічної безпеки держави, боротьби з економічною злочинністю та тіньовою економікою. Зменшення масштабів тіньової економіки та скорочення обсягів обігу нелегальної або «сірої» продукції принесе бюджету додаткові податкові надходження, покращить умови діяльності легальних виробників та вирівняє конкуренцію, що, своєю чергою, неодмінно стане одним із драйверів економічного зростання ВВП країни.

Український бізнес розраховує на Вашу підтримку у вирішенні зазначених питань та забезпеченні належного фінансування Бюро економічної безпеки України.

Бізнес-спільнота готова долучатися до подальшого опрацювання зазначених ініціатив та експертної підтримки відповідних законодавчих змін.

 

З повагою

Бізнес-асоціації–члени 

Української Ради Бізнесу