fbpx

Skip links

Реформування публічних закупівель як шлях подолання корупційних схем

Нова редакція закону «Про публічні закупівлі» не враховує пропозиції бізнесу, які спрямовані на подолання корупційних схем у цій сфері. Тому законодавча і нормативна база потребує змін. Про це йшлося під час організованої Українською Радою Бізнесу онлайн-конференції за участі представників об’єднань підприємців та експертів. Модератором дискусії виступив Олег Гетман (Економічна експертна платформа).

Наприкінці минулого року Українська Рада Бізнесу в рамках взаємодії з Мінекономрозвитку надала пропозиції зокрема щодо продовження реформування публічних закупівель. Проте в оновленому законодавстві про публічні закупівлі, яке набуло чинності 19 квітня 2020,  відсутні будь-які згадки про пропоновані бізнес асоціаціями УРБ функції незалежної експертизи на різних етапах закупівель: від підготовки тендерної документації і моніторингу процедури закупівель до виконання умов укладених договорів.

Людмила Звєрєва

Представниця Комітету підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України Людмила Звєрєва представила детальний огляд новел законодавства про публічні закупівлі.

Представники бізнес-об’єднань, які взяли участь у дискусії, наголосили на проблемних питаннях, не вирішених законодавчо. Зокрема, йшлося про роль незалежних експертів у публічних закупівлях, про критерії для набуття статусу такого експерта, про обов’язковість залучення незалежних експертів на різних етапах і в різних процедурах закупівель, про вирівнювання умов для платників і не платників ПДВ.

Дмитро Троєкуров

Дмитро Троєкуров, представник Національної асоціації дорожників України з правових питань, звернув увагу на те, що єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій залишається ціна, що не враховує специфіку галузі, оскільки в таких умовах конкурс часто виграють компанії, які не мають відповідного досвіду і ресурсів. На думку представника асоціації, критерії оцінки повинні враховувати різні особливості окремих галузей.

Недосконалість застосування критерію ціни призводить до неякісного виконання робіт у кінцевому підсумку, зазначив Борис Платкевич (Український Союз Пожежної і Техногенної Безпеки): «Конкуренція є, але вона викривлена. Хто найнижчу ціну дає, той і виграє. А потім думає: що ж мені робити з цією ціною? І тоді виконуються роботи, як можуть».

Також Борис Платкевич підкреслив важливість створення галузевих саморегулівних організацій, які би мали право проводити експертизи і фаховий аналіз тендерної документації.

Оксана Пашкова

На необхідність вирівнювання умов для платників та не платників ПДВ при участі у закупівлях звернула увагу Оксана Пашкова (Українська асоціація виробників електротехніки). Учасники дискусії підтримали таку ініціативу і зійшлися на думці, що на тенедерах мають порівнюватись ціни без урахування ПДВ.

Ольга Максименко (Експертна міжгалузева асоціація України) підкреслила важливість розробки кваліфікаційних вимог і професійних стандартів для експертів.

Анатолій Долинний

«Експертиза потрібна на всіх етапах. Підготовка закупівель, оскарження результатів і результат виконання. Щоб можна було поскаржитися в громадську організацію, якщо щось неякісно виконано», – переконаний президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Анатолій Долинний.

«Безперечно, саморегулювання потрібно впроваджувати. І це неможливо робити без представників бізнесу, які, власне, і робитимуть це саморегулювання. Все це потребує правильно виписаного законодавства і правильної імплементації», – прокоментував пропозиції макроекономіст Павло Кухта, який у 2019-2020 рр. на посаді першого заступника міністра економіки курував політику у сфері публічних закупівель.

Павло Кухта

Відсутність методичних рекомендацій щодо втілення новел законодавства про публічні закупівлі Павло Кухта пояснив змінами в керівництві уряду й міністерства.

 «При оскарженні результатів важлива експертиза. Не будь-яка, а фахової організації, якій весь ринок довіряє. Це можна вже зробити на етапі конфліктів, ц фактично третейський суддя. В цьому сенсі якщо і змінювати закон, то дуже обережно. Довгострокові ліки – професіоналізація закупівель, створення професійних організацій, із якими бізнес може будувати довгострокові стосунки», – переконаний економіст.

Віктор Чумак

«Закон – це загальні правила всіх учасників ринку, загальні стандарти поведінки бізнесу в системі державних закупівель. Ці правила однозначно повинні бути зрозумілі, однакові для всіх. Там, де запроваджують спецрегуляцію, – там ховають спеціальні умови для великих гравців галузі. Чим простіше закон прописаний і чим менше там є умов для дискреції, тим краще для всіх. Майже 100 мільярдів гривень, які цього року витратять на будівництво доріг, – це величезний куш, за який боротимуться багато компаній. З точки зору інтересів держави повинен бути один критерій – ціна. Додаткові критерії, які не є ціновими, повинні підвищувати рівень конкурентності ринку, а не обмежувати його», – висловив думку генерал-майор юстиції, екс-заступник Генерального прокурора Віктор Чумак.

Участь у дискусії також узяли Олег Лощилін (Всеукраїнське Об’єднання Спеціалістів Безпеки) та Юрій Пероганич (Асоціація Підприємств Інформаційних Технологій України).

За підсумками зустрічі учасники домовилися спільно із народними депутатами допрацювати законопроєкт про саморегулівні організації, проаналізувати та попрацювати із законом про ліцензування, налагодити співпрацю із Міністерством економіки щодо розробки необхідної нормативної бази та сформулювати пропозицію щодо вирівнювання умов для платників та не платників ПДВ і прокомунікувати її КМУ.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар