Члени Української Ради Бізнесу взяли участь у конференції “Інституційні зміни та відновлення людського капіталу – шлях до Відновлення України”, яка відбулася в Києві за участі голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, голови голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, голови Комітету з питань соціальної політики Галини Третьякової, Бізнес-омбудсмена України Романа Ващука, провідних бізнес-асоціацій та аналітичних центрів.
Свої пропозиції висловили представники бізнес-асоціацій: Грігол Катамадзе — Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ; Михайло Непран — перший Віце-президент Торгово-промислової палати України; Василь Воскобойник — керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування; Анатолій Долинний — керівник Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової Ради УРБ; Борис Емельдеш — Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців та інші члени УРБ.
Модератором зустрічі виступив Олег Гетман – координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
Серед питань, які порушували учасники дискусії, – надважливі для країни інституційні антикорупційні зміни. А для цього потрібно в першу чергу перезавантаження Бюро економічної безпеки, Державної митної служби, Державної податкової служби.
Коментуючи пропозицію реформувати ці органи за зразком антикорупційних органів, де більшість у наглядовій раді становлять представники іноземних партнерів, представники влади зазначили, що на цей час міжнародні партнери поки що не погодилися взяти участь у конкурсних комісіях. Переговори тривають, найближчим часом мають бути результати.
“Міжнародні партнери не хочуть спускатися на цей рівень «мікроменеджменту», як вони вважають, але ми переконуємо, що саме Бюро економічної безпеки буде слідкувати за використанням коштів на відбудову, які надаються європейцями та американцями, тому це найважливіший орган з усіх”, – пояснив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Бізнес чекає на перезавантаження не тільки цих трьох органів, а й перезавантаження системи соціального страхування, – зазначила голова парламентського комітету Галина Третьякова. – Тому що коли бізнес говорить, що ЄСВ потрібно зменшувати, то це означає, що потрібно зменшувати ті зобов’язання, які є сьогодні і сплачуються за рахунок системи соціального страхування. З іншого боку, потрібно зменшувати витрати на утримання апарату соціального страхування. Ключ до зменшення ЄСВ лежить у тому, які зобов’язання є у виплатах людям і наскільки ефективно працює державна страхова система. Якщо ми не будемо дивитися, на що ми витрачаємо кошти, то компенсаторів на зменшення ЄСВ в нас не буде”.
Представники бізнес-асоціацій висловили занепокоєння спробами передати функції адміністрування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України (законопроєкти №9569 та №9570). “Ці проєкти викликають занепокоєння українського бізнесу. Бізнесу зараз не потрібен ще один контролюючий орган, з адмініструванням ЄСВ має впоратись Податкова служба” – зазначив Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців.
Представники влади прокоментували такі ініціативи: це тактичне рішення для покращення адміністрування, воно не заважатиме стратегічному напрямку на об’єднання ЄСВ та ПДФО та зниженню сукупного навантаження на фонд оплати праці до 25%.
Учасники зустрічі порушували і питання повернення платникам податків України презумпції невинуватості, застосування європейського досвіду. Сторони домовилися цю дискусію провести окремо, в рамках інтеграції до ЄС.
Як важливі, учасники конференції визначили напрями, як-то відновлення людського капіталу України, стимулювання зростання зарплат коштом зниження зарплатних податків, запровадження інвестиційних та бізнес-віз, спрощене оподаткування домогосподарств. За підсумками обговорення домовилися реалізувати ці напрямки на базі парламентського комітету з питань соціальної політики.
Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе закликав створити відповідні умови для того, щоб Україна стала більш привабливою як для тих, хто залишився, так і для тих, хто виїхав: “Одним заходів є зниження навантаження на фонд оплати праці. Незважаючи на військові умови, ми маємо це робити, потрібно приймати якнайшвидше відповідні закони, але з умовою, що вони запрацюють після Перемоги. Для людей це буде сигнал того, що можна повертатись, бо у нас умови будуть кращі”.
Йшлося також про важливі для спрощення ведення бізнесу законопроєкти: масштабну дерегуляцію (№8058), лібералізацію ринкового нагляду (№5473д), правонаступництво дозвільних документів (№6013), спрощення КІК (№8137), лібералізація процедур по зміні призначення землі (№9627), створення прозорого механізму регулювання бізнесу в тимчасових спорудах та визначення операторів паркувальних майданчиків, ефективна робота ЕКА (№9015)
Олена Шуляк, голова партії “Слуга народу” зазначила, що проєкти №5473д, №9015, №8137 опрацьовані Комітетами ВРУ та готові до голосування, протягом осені мають бути підтримані Парламентом вцілому. Проєкт щодо прозорого механізму регулювання бізнесу в тимчасових спорудах на цей час напрацьовується та буде зареєстрований у Парламенті протягом кількох тижнів.
Також народні депутати готові для реформування системи соціального діалогу, поточне становище необхідно змінювати, наголосили депутати.
За підсумками дискусії учасники дійшли згоди за всіма обговореними питаннями та домовились про спільну роботу над зазначеними проєктами.
