Відбулася масштабна робоча зустріч Голови Державної митної служби України Ореста Мандзія та його заступників із представниками провідних бізнес-асоціацій. Захід, організований за ініціативи Української Ради Бізнесу (УРБ), Американської торговельної палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації, став першим майданчиком для системного діалогу з новим очільником відомства.

Орест Мандзій, Голова Державної митної служби України, презентував стратегію трансформації відомства, наголосивши на створенні унікальної структури, що поєднує сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Пріоритетами він назвав атестацію персоналу, впровадження антикорупційних інструментів та набуття митницею правоохоронного статусу, а також забезпечення сучасними технічними засобами митного контролю, включно з бодікамерами. Голова інституції попередив про складну ситуацію з бюджетом відомства на поточний рік, яким передбачено покриття лише 37% потреб, запевнивши, що активно ведеться пошук фінансування на основні заходи реформи.

Владислав Суворов, заступник Голови Держмитслужби, який модерував зустріч, акцентував на інтенсивності євроінтеграційних процесів, зокрема, адаптації вітчизняного митного законодавства до норм ЄС. Також він детально зупинився на перспективах спільного контролю у пунктах пропуску на кордоні з країнами ЄС та Молдовою, а також на технічній готовності до проведення пілотного проєкту з використання електронних книжок МДП.

Тетяна Прокопчук, віце-президентка Американської торговельної палати в Україні, наголосила, що ключовим пріоритетом для понад 600 компаній-членів Палати є забезпечення безпекових умов ведення бізнесу. Вона підкреслила, що боротьба з тінню та ухиленням від податків є найефективнішим джерелом наповнення бюджету, та закликала до скоординованої роботи контролюючих органів.

Ростислав Рудник, директор Департаменту авторизації Держмитслужби, роз’яснив позицію відомства щодо роботи на авторизованих об’єктах, підкресливши важливість чіткого розмежування відповідальності між власником авторизації та митним брокером. Також він повідомив про стан підготовки до впровадження електронної марки для підакцизної продукції з листопада 2026 року.

Наталія Артемчук, менеджерка комітетів Європейської Бізнес Асоціації (ЄВА), відзначила позитивну динаміку у сфері оскарження митної вартості. Згідно з щорічним опитуванням «Митний індекс», ЄВА зафіксувала зменшення кількості компаній, які змушені звертатися до судів через розбіжності з митницею.

Світлана Михайловська, заступниця директорки ЄВА, запропонувала експертну підтримку Асоціації в процесі гармонізації українських норм із Митним кодексом ЄС. Вона зазначила, що Україна наразі намагається «спіймати мішень, що рухається», оскільки сама Європа перебуває в процесі власної митної реформи.

Віктор Берестенко, генеральний директор Асоціації міжнародних експедиторів України, висловив стурбованість роботою Одеської митниці, яку назвав найгіршою за показниками часу оформлення та кількості коригувань вартості. Він закликав очільника Держмитслужби звернути увагу на морські порти, де через тиск правоохоронних органів бізнес змушений переспрямовувати вантажі до Румунії та країн Балтії.

Михайло Непран, перший віцепрезидент ТПП України та член НР УРБ, заявив про послідовну боротьбу Української Ради Бізнесу за перезавантаження митниці. Він акцентував на необхідності переходу на безпаперову технологію АТА-карнетів до 2028 року та гостро підняв питання недосконалості цінових довідок, через які бізнес змушений заморожувати кошти в судах.

Дмитро Падун, директор Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби, відповів на критику щодо судових справ та зазначив, що кількість рішень по митній вартості з 2021 року зменшилася вдвічі. Він підкреслив, що митниця не може приймати висновки експертів ТПП як догму, оскільки остаточне рішення та відповідальність за наповнення бюджету лежить на інспекторі.

Михайло Поляков, співголова комітету Американської торговельної палати, наголосив на важливості боротьби з нелегальним ринком електронних сигарет, через який бюджет втрачає понад 8 млрд грн щороку. Він закликав митницю посилити контроль за ввезенням сировини, яка часто імпортується за підставними схемами.

Грігол Катамадзе, Президент АППУ та член Наглядової ради УРБ, нагадав, що реформа митниці є фундаментальною вимогою Ради Бізнесу ще з 2019 року. Він закликав спільноту підприємців спільно адвокатувати перед Мінфіном належне фінансування Держмитслужби та БЕБ. Також підтримав ініціативу Голови Держмитслужби щодо запровадження митних аташе для ефективнішої роботи в країнах ЄС.

Андрій Антонюк, голова Української таксомоторної асоціації, звернув увагу Голови Державної митної служби України на схеми масового підроблення сертифікатів «Євро-1» при імпорті вживаних авто, через що без сплати мита імпортуються десятки тисяч автомобілів щорічно, державний бюджет втрачає десятки мільярдів гривень, а білий бізнес стає неконкурентоспроможним. За даними Держмитслужби озвученими на Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради 93% таких документів є фальшивими, а втрати бюджету від даної схеми сягають понад 11 мільярдів гривень. Андрій Антонюк запропонував Голові Державної митної служби України взяти дану проблему під особистий контроль, створити міжвідомчу комісію під Головуванням Голови Державної митної служби України за участю Міністерства фінансів, правоохоронних органів, Офісу Генерального прокурора, БЕБ, представників громадськості та міжнародних партнерів — саме щодо перевірки фактів можливого використання підроблених сертифікатів EUR.1  і нарешті зупинити нанесення збитків державі від цієї схеми на десятки мільярдів гривень щорічно. 

Олег Гетман, представник Економічної експертної платформи поділився висновками досліджень аналітичних центрів щодо найбільших схем тіньової економіки та шляхів мінімізації “сірого імпорту”, а також аналітикою щодо обміну митною інформацією, напрацьованими та підготовленими за підтримки СІРЕ,  та передав представникам ДМС зазначені аналітичні матеріали. Згідно розрахунків аналітичних центрів, інформації від БЕБ та Податкового Комітету ВРУ – втрати бюджету від сірих схем на митниці складали у минулі роки близько 100 млрд грн на рік. Експертна та бізнес спільнота мають великі сподівання, що у 2026 році ситуація суттєво зміниться. О.Гетман запевнив у підтримці експертною спільнотою та бізнесом ініціатив щодо підвищення зарплат митникам для мінімізації корупційних ризиків.

Олена Ворона, генеральна директорка групи «АГРОТРЕЙД», звернула увагу на проблему нелегального імпорту продуктів харчування, зокрема м’ясної та сирної продукці, який знищує локальних виробників. Вона запропонувала створити прямий канал комунікації для оперативного інформування Держмитслужби про конкретні товарні позиції, що ввозяться без сплати податків.

Андрій Артеменко, директор Департаменту виконання митних формальностей Держмитслужби, надав роз’яснення щодо залучення митними брокерами представників перевізників, водіїв, до митних оглядів, підтвердивши, що законодавство дозволяє таку практику за умови належного делегування повноважень.

Один з учасників конференції також наголосив і на проблемах із координацією контролюючих органів на місцях, зокрема Держпродспоживслужби. Він зазначив, що фітосанітари та ветеринари часто відмовляються виїжджати на авторизовані об’єкти бізнесу, що нівелює переваги статусу АЕО.

Олег Ніколайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифровізації, презентував дорожню карту ІТ-трансформації, яка включає розробку 17 основних та 16 додаткових ІТ-систем для синхронізації з системами ЄС. Він повідомив про успішну інтеграцію систем зважування та сканування, що виключає людський фактор при отриманні даних на кордоні.

Олександр Соломко, директор Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби, прозвітував про заходи щодо детінізації імпорту квітів та кави. Він повідомив, що лише за останній період за фактами незаконного імпорту кави було складено 33 протоколи про порушення митних правил, а правоохоронними органами розпочато кримінальні провадження за матеріалами Волинської митниці.

Члени Української Ради Бізнесу за підсумками дискусії висловили повну підтримку новому керівництву Держмитслужби у боротьбі з «чорною» контрабандою та “сірим імпортом” та закликали до постійної координації зусиль та щоквартальних зустрічей.

За результатами зустрічі сторони зафіксували спільну позицію: подолання контрабанди і успішна реформа митниці можливі лише за умови синергії між державним органом та доброчесним бізнесом.

Захід проведено Українською Радою Бізнесу (УРБ), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).