У Києві відбулась масштабна конференція, присвячена актуальним проблемам мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні. Захід був організований Українською Радою Бізнесу та UNDP,  аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа.

Подія відбулася в межах швейцарсько-українського Проєкту зі зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малого та середнього підприємництва. Учасники, серед яких були народні депутати, Бізнес-омбудсмен, експерти BRDO та керівники провідних бізнес-асоціацій – детально обговорили системну дерегуляцію, надмірні штрафи, детінізацію економіки та ТОП-5 проблем платформи «Пульс».

Ігор Марчук, Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку анонсував створення найближчим часом першої в історії України міжвідомчої робочої групи, яка буде зосереджена виключно на секторі мікро- та малого бізнесу. Голова підкомітету підкреслив, що голос малих підприємців має бути обов’язково представлений та почутий у Раді підприємців при Президентові. Депутат акцентував на необхідності створення умов, кращих, ніж у Польщі, щоб стимулювати повернення українців та їхнього капіталу. Також зазначив про підготовку масштабного дерегуляційного рішення, яке максимально спростить сплату податків для самозайнятих осіб.

Анка Фельдгузен, Бізнес-омбудсмен України, поділилася спостереженнями з Ukraine Recovery Conference, вказавши на проблеми в комунікації та побоювання європейських країн щодо конкуренції з українським бізнесом на ринку ЄС. Вона наголосила, що Україні зараз критично важливо говорити “одним голосом, щоб підтримувати український вступ в ЄС”. Оцінюючи внутрішню ситуацію, Фельдгузен відзначила несподіване різке падіння кількості скарг на Державну податкову службу в червні. Натомість, за її словами, суттєво зросла кількість звернень щодо неправомірних дій з боку правоохоронних органів.

Ганна Башняк, керівниця сектору “Регуляторна політика” Офісу ефективного регулювання (BRDO), розповіла про трансформацію державного підходу до дерегуляції: від точкового вирішення кейсів до системного перегляду крос-секторального регулювання. Вона пояснила, що скарги в системі «Пульс» здебільшого стосуються податкової сфери саме через те, що найбільше звернень генерується через електронний кабінет платника податків. Башняк також анонсувала запуск цифрової системи «Обрій», що має допомогти подолати кадровий дефіцит. За допомогою штучного інтелекту система пропонуватиме вакансії та надаватиме державні гранти (15 тис. грн) на перенавчання працівників.

Максим Борода, керівник проєктів ПРООН, відзначив консолідацію зусиль через Альянс бізнес-об’єднань, який сьогодні представляє інтереси близько 85 тисяч підприємців. Підкреслив, що такий формат робить голос малого та середнього бізнесу значно гучнішим і конструктивнішим у діалозі з урядом. Максим анонсував проведення найближчим часом репрезентативного опитування підприємців щодо проблем та потреб МСП. Результати цього дослідження ляжуть в основу оцінки діючої стратегії підтримки МСП та розробки нової політики після 2027 року.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, детально розібрав проблему неадекватно високих фінансових санкцій, наголосивши, що “великий штраф – це або ти йдеш в суд, або ти кидаєш цей бізнес”. Він навів приклади, коли одна неправильна літера у фіскальному чеку прирівнюється до невидачі чека і тягне за собою багатомільйонні стягнення. Лаба також запропонував залишити лише 10% штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та скасувати дублювання покарань (одночасне нарахування пені та санкцій). Крім того, він закликав оновити законодавство щодо РРО для небанківських фінансових установ, прирівнявши їх до банків.

Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати та стратегічний партнер Альянсу БО, рішуче підтримав ініціативу щодо розділення державних програм підтримки для мікро- та середнього бізнесу. Головною перепоною для роботи підприємств він назвав критичний дефіцит кадрів на фоні постійних і непрогнозованих змін правил бронювання. Пан Коробка також звернув увагу на нову програму кредитування під 0,1% для зруйнованих бізнесів. Він закликав владу забезпечити реальне фінансування цієї програми в бюджеті та розробити прозорий механізм оцінки збитків.

Назарій Волянський, член правління Асоціації платників податків України, порушив болюче питання відсутності державної програми з повернення релокованого бізнесу. Він навів вражаючі дані: “90 тисяч ФОПів відкрили українці в Польщі, плюс 30 тисяч товариств з обмеженою відповідальністю”.

Волянський поставив під сумнів реальну користь від меморандумів, підписаних на URC, безпосередньо для малого та середнього підприємництва. Також він вказав на значні труднощі, з якими стикається український бізнес при спробах залучити фінансування через польський інвестиційний банк BGK.

Юлія Рижкова, керівниця комітету кластерних програм Українського кластерного альянсу (УКА), спільно з колегами по УКА – звернула увагу представників влади на необхідність якнайшвидшого затвердження національної концепції кластерного розвитку. Вона підкреслила, що сьогодні кластери об’єднують цілі ланцюги доданої вартості та стимулюють експорт, але роблять це виключно за власні кошти без інституційної підтримки держави. Експертка додала, що відсутність офіційного реєстру чи статусу ускладнює системну роботу з міжнародними донорами. Для вирішення проблеми вона запропонувала створити спільну робочу комісію з представниками уряду.

Олександр Спасіченко, заступник голови Асоціації м’ясної галузі – розкритикував державну програму «Національний кешбек», назвавши її дискримінаційною через пряму заборону на участь для ФОПів. Він переконаний, що такий підхід порушує європейські принципи запобігання обмеженню конкуренції. Другою проблемою Спасіченко назвав швидке та безальтернативне впровадження електронних ТТН з наступного року. Він попросив відтермінувати цю вимогу та відкоригувати неоптимальні норми законопроєкту, адже технічні збої можуть призвести до масового псування харчових продуктів.

Марта Думнич, представник Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, виступила із захистом мікробізнесу, який працює у столичних МАФах та кіосках. Вона зазначила, що нова система аукціонів витісняє ветеранів та підприємців, які розбудовували власну справу понад 30 років. Думнич закликала Парламент запровадити тимчасовий мораторій на знесення споруд до моменту ухвалення відповідних захисних законів.

Руслан Кузьменко, голова правління Асоціації «Парфумерія та косметика України», зосередив увагу на проблемі слабкої комунікації держави з бізнесом під час впровадження нових технічних регламентів. Як приклад він навів новий Закон про хімічну безпеку, який ухвалили без урахування висновків парламентських юристів та належного інформування виробників. Кузьменко зауважив, що цей нормативний акт потребує не косметичних, а глибоких структурних змін. Він попросив підтримки у профільного комітету Верховної Ради для якісного доопрацювання цього закону.

Тетяна Думенкова, заступниця Голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, описала критичну ситуацію в галузі, зазначивши, що лише за останні два місяці через ворожі обстріли було знищено 150 АЗС. Вона підкреслила, що локальні мережі змушені відновлювати інфраструктуру за власний кошт, щоб забезпечити паливом комунальні та гуманітарні служби прифронтових громад. Думенкова попросила про мінімальний крок підтримки з боку держави — тимчасово призупинити для таких об’єктів сплату авансових платежів з податку на прибуток на період їхнього відновлення.

Денис Шинкаренко, заступник голови ради Європейської Оборонної Асоціації, висунув пропозицію щодо радикального спрощення адміністрування податків для самозайнятих осіб. Він запропонував створення механізму, за яким молоді підприємці могли б легально отримувати оплату за товари та послуги на банківські рахунки з автоматичним відрахуванням 5-10% податку. На його думку, це допоможе швидко вивести з тіні значну частину мікробізнесу. 

У відповідь Ігор Марчук запевнив, що робота над подібним “дерегуляційним” рішенням уже перебуває на фінальній стадії у Кабміні.

Микола Щербина, виконавчий директор громадської спілки «Українська авіатранспортна асоціація», поскаржився на деструктивні дії державних органів щодо українських авіакомпаній, в умовах і так надскладної ситуації для галузі. За його словами, ДПС без зміни законів раптово змінила підхід і вимагає сплатити податки з лізингу літаків заднім числом — одразу за 7 років. Директор Спілки обурився тим, що детективи БЕБ відкривають кримінальні справи проти авіаторів ще до моменту винесення остаточних судових рішень у податкових спорах. Він попередив, що такий тиск гарантовано призведе до банкрутства українських авіакомпаній без жодної користі для бюджету.

У результаті тривалої та відкритої дискусії учасники конференції дійшли спільних рішень щодо подальших кроків. Представники законодавчої влади, Офісу Бізнес-омбудсмена та BRDO – погодили створення спільних з бізнес асоціаціями робочих груп для погодження оптимальних змін до НПА. Один з ключових напрямків робіт — оперативне напрацювання точкових змін до Податкового кодексу та Закону про РРО для скасування величезних штрафів за технічні помилки.