Масштабна конференція об’єднала представників влади, бізнесу та аналітичних центрів навколо одного з найгостріших питань економіки – боротьби з тіньовим сектором. У фокусі обговорення опинилися чотири ключові галузі: фуд та нон-фуд ритейл, будівництво, ринок електроніки та охоронні послуги. Захід став платформою для аналізу поточних втрат державного бюджету та розробки дієвих механізмів притягнення порушників до відповідальності.

Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, презентував детальну аналітику тіньової економіки в розрізі галузей. Він підкреслив, що найуспішнішим прикладом детінізації є ринок палива, де частка “тіні” впала з 34% до 9%. Аналітик звернув увагу на колосальні аномалії у податковому навантаженні та зарплатах у рітейлі, будівництві й охороні, де офіційні виплати працівникам коливаються від мізерних 7-10 тисяч до 100 тисяч гривень на місяць. За його словами, саме оцінка реальних втрат бюджету від таких “оптимізацій”, а не лише формальне виконання плану надходжень, має стати головним критерієм якості роботи ДПС.

Економіст наполягає на впровадженні показника Tax Compliance Gap (оцінка податкового розриву) та щорічній його публікації, для об’єктивного вимірювання ефективності роботи контролюючих органів. Крім того, закликає до створення прозорих механізмів, таких як фіскальні лотереї, щоб стимулювати покупців вимагати легальні чеки.

Гетманцев Данило, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, наголосив, що детінізація залишається безкомпромісним пріоритетом для влади. Міжвідомча робоча група Кабміну почала свою роботу, ближчим часом будуть суттєві зміни.

“Для нас стратегічне завдання сьогодні – це забезпечити всім мережам роботу абсолютно в білу, і через це змусити виробників також виходити в білу. “Сірі схеми”, які заважають працювати білому бізнесу – мають піти у минуле”. 

Водночас він виступив проти законодавчого закріплення критеріїв “дроблення” бізнесу, адже юристи порушників швидко знайдуть спосіб їх обійти. Голова комітету закликав не перекладати відповідальність на закони, а вимагати ефективної аналітики від податкової та якісних кримінальних проваджень від БЕБ.

Теодозія Чернецька, заступниця Голови Державної податкової служби України, розпочала виступ із подяки легальному бізнесу за сумлінну сплату податків. Завдяки відповідальній позиції платників виконання плану надходжень до  державного бюджету за 5 місяців 2026 року становить 101,9 %, темп росту до минулого року – понад 112 %. Вона наголосила, що, попри всі виклики воєнного часу та складну економічну ситуацію, ДПС продовжує системно працювати над забезпеченням стабільних надходжень до бюджету та виконує всі необхідні заходи для реалізації визначених показників. За словами Теодозії Чернецької, ДПС активно застосовує ризикоорієнтований підхід, зосереджуючи контрольні заходи на платниках із найвищим ступенем ризику. Податкова також здійснює постійний обмін аналітичною інформацією та активно співпрацює з правоохоронними органами у питаннях протидії тіньовій економіці, що сприяє створенню рівних умов ведення бізнесу та захисту сумлінних платників податків.

Михайло Поляков, співголова податкового комітету Американської торговельної палати в Україні, поділився позитивними враженнями від викриття масштабної нелегальної тютюнової фабрики. Підкреслив – справу нарешті доводять до логічного фіналу. Водночас він висловив глибоку стурбованість щодо гігантського імпорту тютюнової сировини та ацетатних фільтрів із Болгарії, який чомусь не викликає підозр у контролюючих органів. Михайло Поляков попередив про високі ризики неготовності системи «єАкциз» до 1 листопада, що може коштувати бюджету 500 мільйонів гривень щоденних втрат. Він додав, що для легальних компаній впровадження цієї системи у сирому вигляді обійдеться у додаткові 80 мільйонів гривень непередбачуваних витрат.

Іван Ванденко, представник Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС, прокоментував ситуацію навколо електронної системи «єАкциз». Зауважив, податкова служба є користувачем системи. Наразі здійснюється активне тестування системи – під керівництвом Мінцифри. Посадовець детально розповів і про боротьбу з порушеннями у роздрібній торгівлі підакцизними товарами, де встановлено жорсткий контроль за мінімальними зарплатами. Завдяки вжитим заходам кількість анульованих ліцензій зросла на понад 300%, а середня офіційна зарплата у галузі підвищилася на 12%. Іван Ванденко констатував складність фіксування незаконного продажу рідин для електронних сигарет, який часто здійснюється неоформленими особами поза торговими мережами.

Юрій Васюк, директор Департаменту податкового аудиту ДПС, акцентував увагу на проблемі діяльності суб’єктів господарювання, які після здійснення ризикових операцій фактично припиняють діяльність або стають недоступними для проведення контрольних заходів, що ускладнює реалізацію податкового контролю. Також він наголосив на необхідності вдосконалення законодавства щодо протидії штучному дробленню бізнесу та схемам, які маскуються під франчайзингові моделі, оскільки чинні механізми реагування на такі випадки залишаються обмеженими. Окремо було відзначено важливість розвитку превентивних інструментів контролю, які дозволяють виявляти ризики ще на ранніх етапах здійснення господарських операцій. Серед можливих напрямів детінізації економіки також обговорювалася ініціатива щодо запровадження системи обліку IMEI-кодів мобільних пристроїв, запропонована БЕБ. Очікується, що такий механізм сприятиме детінізації ринку електроніки та збільшенню бюджетних надходжень.

Тетяна Кощук, експертка Growford Institute, окреслила стрімке зростання споживання електронних сигарет в Україні (з 5,3% до 6,6% дорослого населення) та пов’язані з цим фінансові ризики. Наголосила, наразі 92% цього ринку перебувають у глибокій “тіні”. За її розрахунками, втрати бюджету від нелегального продажу вейпів та рідин у 2025 році перевищили 7,6 мільярда гривень. Тетяна Кощук також звернула увагу на дисбаланс у податковому навантаженні: акциз на рідини для електронних сигарет у 20 разів менший, ніж на традиційні сигарети. У житті це провокує перетікання курців у низькоподатковий сегмент.

Наталія Петрівська, керівниця Асоціації фуд-ритейл, підтримала системні кроки влади, спрямовані на очищення продовольчого ритейлу від тіньових схем. Вона висловила сподівання, що робота ДПС матиме виховний характер і призведе не до знищення бізнесу, а до масового переходу ФОПів на касах у статус юридичних осіб. Наталія закликала податкову об’єктивно аналізувати статистику: чи є зафіксоване збільшення виторгів реальним виходом із тіні, чи це просто наслідок розвитку легальних мереж і відновлення роботи зруйнованих магазинів. Вона також попередила, що детально виписані в законі критерії дроблення можуть перетворитися на “інструкцію”, як обходити ці правила.

Оксана Згур’єва, фахівець з питань податкової політики, презентувала концепцію законопроєкту, покликаного розв’язати проблему штучного дроблення бізнесу та псевдофраншиз. Вона запропонувала 9 чітких ознак фіктивності, серед яких – спільні офіси, склади, пов’язані власники, загальний кадровий облік та єдиний центр фінансування. За наявності таких критеріїв ДПС зможе обґрунтовано визнавати групу компаній єдиним платником ПДВ. Особливий акцент експертка зробила на тому, що справжня франшиза має бути публічною та доступною для придбання на ринку, а не закритою “сімейною” схемою.

Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації, зосередила увагу на тіньовому ринку електроніки, який сьогодні масово реалізується через інтернет без фіскальних чеків. Вона навела позитивний приклад синергії бізнесу і Держпродспоживслужби, таки чином майже повністю викорінили нелегальний імпорт газових котлів. ВІкторія обережно висловилася щодо обов’язкової реєстрації імей-кодів. Для білого бізнесу це стане новим бюрократичним тягарем, тоді як “чорний” ринок його знову проігнорує. Натомість вона закликала максимально використовувати вже існуючі інструменти контролю за видачею чеків.

Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, поділився результатами практичного польового дослідження роботи компаній нон-фуд ритейлу. Його презентація наочно продемонструвала, що низка відомих торговельних мереж продовжує системно уникати оподаткування, видаючи клієнтам нефіскальні чеки. Також були зафіксовані масові випадки, коли QR-коди на чеках, які мали б вести на сайт ДПС – виявлялися недійсними. Ці матеріали та конкретні адреси порушників були передані представникам податкової служби, як пряма підстава для організації заходів податкового контролю.

Андрій Соломін, директор Асоціації “ВАРЕС”, описав критичну ситуацію на ринку електронних сигарет, спричинену хаотичним державним регулюванням. Він навів цікаву статистику: замість можливих 250 мільйонів гривень податкових надходжень на місяць (як це було 2 роки тому) – ця сфера зараз генерує ледь 20 мільйонів на місяць. За його словами, подальше ігнорування проблеми остаточно поховає легальний ринок вейпів, віддавши його в руки чорних ділків.

Віталій Мацелюх, керівник Асоціації охоронної галузі – проаналізував болючу ситуацію з ухиленням від податків в охоронному бізнесі, особливо у сфері державних закупівель. За його даними, 90% охоронців в Україні працюють без офіційного оформлення у штат. Він також жорстко підкреслив бездіяльність Національної поліції та Держпраці. З його слів, інституції формально реагують на скарги відписками, не знаходячи порушень на об’єктах. З позитивного експерт відзначив поступове зменшення кількості відверто демпінгових контрактів (із ціною нижче 103 грн/год) завдяки моніторингу ринку.

Георгій Тупчій, засновник охоронної компанії Венбест, своєму виступі назвав компанії, які мають сукупне податкове навантаження менше 12% – “злодіями”, що підривають економіку під час війни. Він звернув увагу на абсурдність звітності багатьох так званих “всеукраїнських” компаній, які офіційно показують середні зарплати на рівні 6,7 тисячі гривень. Георгій викрив популярну схему: після ліквідації спрощеної системи для охоронного бізнесу сотні фірм просто змінили КВЕДи, але продовжили надавати ті ж послуги під старими брендами. Він зазначив, що відсутність жорстких покарань демотивує легальний бізнес і виштовхує його в тінь.

Дмитро Михайленко, Голова Податкового Комітету ТПП, вніс ясність щодо специфіки податкового навантаження у будівельній галузі, яка значно відрізняється від рітейлу. Він пояснив, що на перших етапах зведення багатоповерхівок показники ПДВ зазвичай є від’ємними, і це нормальний ринковий процес. Експерт застеріг податківців від фокусування перевірок на компаніях-лідерах з аномально високими зарплатами (наприклад, 136 тис. грн), адже часто це інжинірингові компанії або резиденти “Дія Сіті”. Експерт порадив ДПС сконцентрувати увагу саме на тому сегменті бізнесу, де зарплати тримаються на рівні МЗП.

Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, порушив проблему тіньових автобусних перевезень, через які тисячі транспортних засобів курсують до Європи поза межами податкового поля. Зокрема, наголосив на проблемі “бусів 8+1”, які маскуються під приватні поїздки, забираючи платоспроможних пасажирів. Житінський зауважив, що для покарання такого перевізника зараз потрібна нереальна синхронізація зусиль поліції, податкової та Укртрансбезпеки. Голова асоціації запропонував запровадити єдину інформаційну базу даних на митниці, доступну для всіх контролюючих служб, і закликав провести спеціальну міжвідомчу нараду.

Гетманцев Данило, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, підводячи підсумки зазначив, що всі пропозиції галузей по детінізації будуть розглянуті на Міжвідомчій робочій групі КМУ, що підвищити матеріальне забезпечення для БЕБ є доцільним, і що варто закликати Мінекономіки поновити щорічні розрахунки “тіньової частки” економіки по чотирьох методологіях.

За підсумками конференції учасники дійшли згоди, що успішна ліквідація тіньового сектора вимагає негайного переходу від точкових перевірок до жорсткої системної координації між Державною податковою службою, БЕБ, Національною поліцією та іншими правоохоронними структурами. Представники бізнесу наполягають на створенні справедливих умов конкуренції, суворому покаранні організаторів масштабних схем ухилення від оподаткування, підвищення штрафів за нелегальну підакцизку та викоріненні масової практики виплати зарплат «у конвертах». 

Усі озвучені під час заходу ініціативи, передані списки ймовірних компаній-порушників та аналітичні звіти будуть направлені до ДПС, БЕБ та урядової міжвідомчої робочої групи для розробки конкретних змін до НПА і подальшого реагування на найвищому державному рівні.