29 квітня 2026 року відбулася робоча зустріч заступника Генерального прокурора України Максима Крима та начальника профільного департаменту Ашота Гєворкяна з керівниками понад 30 провідних бізнес-асоціацій України. Захід організований УРБ, ЄБА, АСС за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). 

Учасники обговорили результати платформи СТОП_ТИСК, аудит кримінальних проваджень щодо бізнесу, законопроєкт №12439, “сірі схеми” у підакцизній, автомобільній та охоронній галузях, а також ініціативу БЕБ щодо досудового врегулювання податкових правопорушень.

Максим Крим, заступник Генерального прокурора України, відкрив зустріч, підкресливши, що комунікація з бізнесом залишається пріоритетом Офісу Генерального прокурора. Він поінформував про результати роботи платформи Стоп_Тиск: за відносно короткий час опрацьовано понад 235 повідомлень, а бізнесу повернуто понад 80 мільйонів гривень. Окремо повідомив про результати масштабного аудиту кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесом: закрито 9,3 тисячі безпідставних проваджень, наразі в роботі залишається близько 25,5 тисячі. 

Заступник генерального прокурора також зазначив про певні складнощі прокуратури у примусовому виконанні власних вказівок щодо слідчих: «Нормативно вказівки прокурора є обов’язковими до виконання. Але якщо ти їх не виконуєш – нічого не буде. Прокурор може звернутись до керівника органу розслідування, але не більше». 

Водночас він повідомив про конкретні антикорупційні результати: нещодавно були затримані двоє прокурорів, які вимагали кошти з представника бізнесу.

Дар’я Свистула, голова комітету з питань захисту бізнесу та прав власності ФРУ, представила позицію Федерації роботодавців України щодо законопроєкту №12439, ініційованого бізнес-спільнотою. Документ суттєво посилює захист бізнесу: регулює порядок реєстрації кримінальних проваджень за економічними злочинами, проведення невідкладних обшуків, накладення та оскарження арештів на майно. Свистула зазначила, що на останньому доопрацюванні в Комітеті з правоохоронної діяльності досягнуто часткового консенсусу, однак ряд правок – зокрема, положення щодо порядку невідкладних обшуків – залишаються дискусійними. 

М.Крим підтримав необхідність прийняття закону в основній частині, але відзначив, що окремі норми у поточній редакції є неприйнятними, зокрема ті, що суперечать Конституції.

Йосип Бучинський, віце-президент Асоціації платників податків України, зосередився на системній проблемі розслідувань за статтею 212 КК (ухилення від сплати податків) і розкритикував підхід Бюро економічної безпеки до документування податкових правопорушень виключно через «аналітичні продукти», в обхід механізмів податкової перевірки. На його думку, це позбавляє платників права оскаржити ППР і не має реальної судової перспективи: лише близько 10% справ за статтею 212 доходять до суду, а з обвинувальним висновком — лише 1%. Він закликав підняти дискусію про необхідність залучення ДПС до документування податкових злочинів, зазначивши при цьому, що такий підхід правоохоронного органу є джерелом тиску на бізнес і наведена статистика саме про це і свідчить, оскільки кожне відкрите кримінальне провадження стосовно платника податків, якщо воно не скероване до суду після проведених допитів і інших заходів, бізнес сприймає як тиск. А з іншого боку, при наявності у правоохоронного органу достатніх процесуальних доказів умисного ухилення від сплати податків, кримінальне провадження має судову перспективу

(відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р.  Про застосування законодавства про ухилення від сплати податків.

Оксана Швець, представниця Американської торгової палати, відзначила системний характер співпраці АСС з Офісом Генерального прокурора: з травня 2020 року до Офісу подано 71 індивідуальне звернення від компаній-членів, з яких 47 стосувалися тиску на бізнес, а 24 — ситуацій, коли компанії постраждали та шукали справедливості. У 37 випадках забезпечено захист прав інвесторів, у 19 — досягнуто значного прогресу. Окремо вона наголосила на важливості спільної боротьби з тіньовим обігом підакцизних товарів, зокрема тютюнового ринку, та висловила готовність продовжувати співпрацю, зокрема на майданчику АСС.

Андрій Соломін, голова Всеукраїнської асоціації ринку електронних сигарет, представив динаміку бюджетних надходжень від ринку електронних сигарет і показав пряму залежність між законодавчими змінами і виходом ринку в тінь. Після шести послідовних змін до законодавства у 2024 році надходження податків до бюджету обвалилися порівняно з рекордними 673 мільйонами гривень у 2023-му. Він позитивно оцінив роботу БЕБ і Генеральної прокуратури щодо гучних справ у галузі — зокрема, закриття 70 нелегальних торгових точок, — але поскаржився на системні проблеми з боку інших правоохоронних органів, зокрема Нацполіції, які не мають економічної експертизи і вилучають легальну акцизну продукцію, перевіряючи її за неналежними реєстрами. 

Георгій Тупчій, керівний акціонер охоронної компанії «Венбест», розповів про ініціативу охоронного бізнесу, яка призвела до прийняття 3 грудня 2025 року закону, що ліквідував паралельне існування двох систем оподаткування в охоронній галузі — спрощеної і загальної. Він зазначив, що закон уже дає результати: більшість гравців ринку перейшли на загальну систему оподаткування. Проте частина підприємств, за його словами, вдається до «міграції» – формально змінює коди КВЕД, не змінюючи діяльності та не сплачуючи ані ПДВ, ані податку на прибуток. Пан Тупчій звернув увагу на приблизно 600 таких підприємств і попросив ГПУ поставити це питання на контроль.

Віталій Мацелюх, адвокат, керуючий партнер АО «Артіус», представник Асоціації охоронних компаній України, повідомив про ініціативу асоціації у боротьбі з демпінгом у державних закупівлях. У минулому році було подано скарги щодо 50 найбільших демперів-учасників держзакупівель до всіх відповідних інстанцій. Із усіх органів відреагували лише по одному випадку Прокуратура Чернівецької області, та по одному – поліція Дніпропетровської області. Решта скарг, за його словами, «зникли без руху». У першому кварталі 2026 року кількість демперів у держзакупівлях скоротилася до 78, і він попросив Генпрокуратуру ініціювати реагування на ці факти, оскільки БЕБ займається лише найбільшими справами і не має ресурсу для численних малих порушників.

Андрій Антонюк, Голова правління Української таксомоторної асоціації, звернув увагу на масштабну схему ухилення від сплати мита при ввезенні вживаних автомобілів із використанням підроблених сертифікатів Eur.1. За даними Держмитслужби, наведеними на ТСК Верховної Ради  – з понад 150 тисяч автомобілів ввезених за три роки з пільговим розмитненням без сплати мита на підставі Сертифікатів Eur 1 – 93% перевірених Cертифікатів Eur 1 виявилися підробними або неавтентичними, а приблизно  110 тисяч автомобілів були розмитнені без сплати мита напевне не маючи права на пільгове розмитнення по підробним  Сертифікатам Eur 1. Сукупні збитки держави лише за цією схемою оцінюються експертами у 11 мільярдів гривень. Антонюк повідомив, що з публічних джерел стало відомо що 22 квітня 2026 року правозахисником Вадимом Хабібулліним до Офісу Генерального прокурора подано заяву про злочин та викриття схеми підроблених сертифікатів EUR.1 на 11 млрд грн, яка може стати однією з найгучніших антикорупційних справ останніх років і передав зібрані матеріали. Заступник Генерального Прокурора М.Крим запевнив що дане питання буде вивчене  і належним чином розглянуте.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, порушив питання суперечливої правозастосовної практики щодо отримання оцінки впливу на довкілля (ОВД) для зрошувальних систем: в Одеській області прокуратура вимагає щорічного оформлення ОВД на системи, які існували ще за радянських часів і не змінювали своїх проєктних меж. За його словами, отримання ОВД коштує близько 500 тисяч гривень і займає щонайменше півроку, що є непропорційним тягарем для аграріїв, які лише відновлюють роботу після простою через війну. 

Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, підняв питання можливості запровадження «червоних прапорців» – набору чітких рекомендацій для бізнесу щодо поведінки під час держтендерів, дотримання яких мінімізувало б ризик кримінального переслідування за статтею 191 (розтрата держкоштів). Він зазначив, що наразі єдина порада, яку юристи дають клієнтам, – не брати участі в держзакупівлях взагалі, оскільки це «єдина гарантія» відсутності кримінального ризику. 

М.Крим зазначив, що Генпрокуратура відкрита до діалогу, але скептично поставився до ідеї формалізованих «редфлегів», наголосивши, що правоохоронні органи не мають обговорювати свої пріоритети з бізнес-асоціаціями. Він підкреслив, що єдиний надійний орієнтир — це дотримання закону, а будь-яка експертиза сторони захисту буде врахована у провадженні.

Ростислав Коробка, віце-президент Торгово-промислової палати України, відзначив, що завищення вартості у держконтрактах часто є вимушеним, а не свідомим зловживанням: кошторисна заробітна плата в будівельній галузі закладається на рівні 12 тисяч гривень, тоді як реальна ринкова — від 40 тисяч і вище. У такій ситуації підрядники змушені «закривати» реальні витрати через завищення вартості матеріалів, що згодом стає підставою для кримінального переслідування. Пан Коробка закликав вести цю дискусію не лише на рівні прокуратури, але й за участі профільних міністерств, оскільки йдеться про сотні мільярдів гривень контрактів і системну проблему державного регулювання.

Сергій Клюца, партнер Crowe Mikhailenko, навів кілька категорії кейсів, що ілюструють складнощі у взаємодії бізнесу та правоохоронців. Перший — переслідування керівника підприємства за управлінські рішення (інвентаризацію, благодійні внески на ЗСУ) на замовлення міноритарного акціонера: попри скасування судом повідомлення про підозру, кримінальне провадження продовжується. Другий — проблема ігнорування рішень ЄСПЛ, які констатують надмірну тривалість досудових розслідувань. Партнер Crowe навів приклад, коли клопотання про закриття провадження відхилялося п’ять разів з однаковим обґрунтуванням. Він попросив Офіс Генерального прокурора виробити чіткий алгоритм реагування на такі рішення ЄСПЛ.

Євген Артюхов, співзасновник Club100, поставив системне питання щодо невиконання ухвал слідчих суддів про повернення майна: чи веде Офіс статистику таких випадків і як планує вдосконалювати механізм контролю за виконанням. 

М.Крим зазначив, що відповідної статистики наразі немає, але запевнив, що кожне звернення через Стоп_Тиск, яке стосується невиконання судових рішень, буде перевірено.

Микола Щербина, виконавчий директор Української авіатранспортної асоціації, описав ситуацію, що склалася у 2024 році, коли податкова служба змінила тлумачення законодавства і прирівняла лізинг повітряних суден до роялті, а самі літаки — до промислового обладнання. На підставі цього нового тлумачення БЕБ розпочав кримінальні переслідування авіаперевізників і їх посадових осіб за нібито ухилення від сплати податків — і це за операціями семирічної давності, тоді як законодавство за цей період не змінювалося. 

За словами Щербини, така ситуація загрожує не лише самим авіакомпаніям, а й відносинам із іноземними лізингодавцями, які можуть відмовитися від співпраці з українськими перевізниками. Він звернувся до Офісу Генерального прокурора з проханням допомогти розібратися в ситуації, оскільки ані від податкової, ані від Мінфіну, ані від БЕБ авіагалузь не отримала жодного зрозумілого пояснення.

Тетяна Лисовець, віце-президентка Асоціації правників України, наголосила на принциповій різниці між очевидним ухиленням від сплати податків і ситуаціями, коли саме законодавство допускає подвійне тлумачення. Вона нагадала, що Податковий кодекс прямо встановлює: у разі суперечностей у трактуванні закону платник податків вважається правим, поки податкова не доведе інше. Відповідно, поки суд не встановив правоту податкової — кримінального правопорушення немає за визначенням. Лисовець попросила Офіс Генерального прокурора ініціювати внутрішню дискусію про те, в яких саме випадках відкриття кримінального провадження є виправданим, і не допускати обшуків та арештів майна там, де немає умислу.

Юрій Пероганич, директор Асоціації підприємств інформаційних технологій, підняв питання резонансної справи 2020 року: порушення митних правил на 96 мільйонів та несплата ПДВ на 19 мільйонів гривень у сфері імпорту ІТ-товарів та електроніки. Попри два депутатські запити до Генерального прокурора, судове рішення про визнання вини водія і призначення штрафу в 96 мільйонів, а також відкриту кримінальну справу — виконавче провадження закрито без зазначення причини, а кримінальна справа закрита без пред’явлення обвинувачення, хоча власник товару відомий. Він звернувся із запитом щодо подальших перспектив справи — чи вже сплинули строки давності, чи ще можна сподіватися на результат.

Наталія Артемчук, представниця Європейської бізнес-асоціації, запитала про офіційну позицію Офісу Генерального прокурора щодо ініціативи БЕБ із досудового врегулювання податкових правопорушень, зокрема щодо відкриття проваджень на підставі аналітичних продуктів без проведення перевірок. Вона також поцікавилася, як прокуратура реагуватиме на реєстрацію БЕБом проваджень у ситуаціях, коли податкова вже перевіряла відповідний період і не виявила порушень. 

М.Крим відповів, що особисто не погоджується з ідеєю досудового врегулювання у запропонованій формі і повідомив про це директора БЕБ особисто, та зазначив, що реальна медіація між правоохоронцями і бізнесом вже фактично існує у вигляді чинного процесуального механізму.

Артем Крикун-Труш, представник Асоціації правників України, підтвердив ефективність зустрічей з представниками Офісу ГПУ та навів два конкретні кейси. В одному — після втручання Офісу припинився незаконний тиск СБУ на директора міжнародної компанії, в іншому — тривале фактове провадження нарешті закрите після вичерпного вивчення матеріалів. Він запропонував дві системні зміни: по-перше, дозволити адвокатам подавати звернення через Стоп_Тиск від імені клієнтів із підтвердженням повноважень, оскільки зараз якість звернень знижується через те, що бізнесмени без юридичної освіти заповнюють їх самостійно. По-друге, він попросив Офіс оприлюднити узагальнені критерії, за якими оцінюються звернення, — своєрідний чекліст, що допоможе бізнесу та юристам подавати більш якісні та аргументовані заяви.

Ашот Гєворкян, начальник Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, підтвердив, що особисто переглядає всі звернення, що надходять через платформу Стоп_Тиск. За його словами, 90% заяв щодо повернення тимчасово вилученого майна — особливо електронної техніки та документів — вирішені на користь бізнесу. Він визнав системну проблему: прокурор фізично не зберігає вилучене майно, тому не може примусово і швидко зобов’язати слідчих його повернути. Однак пан Ашот проводить особисту комунікацію задля прискорення цього процесу. А.Гєворкян закликав асоціації описувати у зверненнях конкретні незаконні дії — зокрема наявність ухвали суду про повернення майна — і утримуватися від загальних скарг на тиск під час допитів, оскільки саме конкретика дозволяє реагувати максимально швидко.

За підсумками дискусії учасники дійшли згоди майже по всіх обговорених питаннях і домовились про системну співпрацю та наступні зустрічі через певний період.