Онлайн-конференція за участі Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, представників підприємств галузей суднобудування та авіабудування, бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу – відбулася у п’ятницю, 17 квітня. Конференція була організована в рамках галузевих консультацій для підготовки пропозицій до законопроєкту, спрямованого на підтримку вітчизняного бізнесу після завершення карантину. Модератором конференції виступив Дмитро Михайленко, голова Податкового Комітету Торгово-промислової палати України.
«Ми робимо масштабний проєкт із підтримки вітчизняної промисловості. Йдеться не про сировинні галузі, а про переробні. Сьогодні обговоримо два важливі напрями – авіа- та суднобудування. Що необхідно від держави, щоб підтримати розвиток галузей у посткризовий період? Це можуть бути податкові чи інші питання», – зазначив, відкриваючи конференцію, Данило Гетманцев.
Олександр Яворський (Федерація роботодавців України) наголосив на двох проблемах авіабудівників. Перша: після ліквідації Мінпромполітики немає централізованого управління промисловістю на рівні держави. Друга проблема: відсутність державного лобіювання галузі на міжнародному рівні і відсутність внутрішнього попиту на продукцію.
Голова парламентського Комітету поставив питання про ефективність податкових пільг та інших преференцій, якими користується авіабудування. За 2019 рік таких пільг було надано на загальну суму майже 1 млрд. грн. Заступник генерального директора концерну «Укроборонпром» з авіа- та ракетобудування Руслан Корж прокоментував ситуацію: «Механізм, запропонований законодавством, передбачає цільовий характер використання пільг. Кошти спрямовуються на науково-конструкторські розробки, модернізацію виробництва. Підприємства авіабудівної галузі дають 80% капітальних інвестицій серед усіх підприємств концерну. Тобто пільги справді дозволили оновити виробництво».
А от закладений у законі лізинговий механізм, покликаний стимулювати придбання вітчизняних літаків, не працює. «90% авіапрому – це зовнішні ринки, і лише 10% – внутрішній. Але саме внутрішній ринок потрібен, щоб зробити перший поштовх. Коли новий літак уже працює в Україні, простіше вести розмову із зарубіжними замовниками», – додав заступник генерального директора концерну.
«Проблема із лізингом виникає у всіх українських виробників. Іноземні компанії надають цю послугу: наприклад, білоруські виробники приходять із такими умовами, що їхні автобуси купувати вигідніше, ніж українські. Гадаю, ми разом із кількома Комітетами ВРУ могли би подумати над питанням лізингу. Просувати цю проблему, оскільки, схоже, вона спільна для всього українського машинобудування», – підкреслив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, який також узяв участь в онлайн-конференції.
Президент Української асоціації виробників, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Олександр Громико розповів про запуск виробництва 4-місного спортивного літака на українському заводі як приклад виходу на ринок малої авіації.
«До нас на початку березня приїздили китайці, ми підписали з ними Меморандум на 500 літаків. Китайці наполегливо пропонували: мовляв, давайте ваш завод перевеземо до нас, у нас вільна економічна зона. А що вам дає Україна? Тому нам варто повернутися до ідеї створення індустріальних парків та індустріальних зон. Потрібна державна програма, як залучати сюди тих же китайських виробників. Наприклад, пільга з податку на прибуток на 5-10 років і з податку на землю – це суттєво. А щоб не було зловживань, потрібно, щоб кожен проєкт передавали на затвердження до Мінекономіки. Головне, що ми отримуємо в підсумку, – це працевлаштування людей, а також зарплати і податки», – зазначив Олександр Громико.
Михайло Різак («Нібулон») акцентував увагу на кількох проблемах галузі суднобудування та окреслив напрями стимулювання внутрішнього попиту на річкові перевезення. Голова парламентського комітету відзначив можливість підписання меморандуму з компанією для розвитку внутрішніх річкових перевезень: «Щоб не лише держава інвестувала, а й ви зі свого боку. Щоб ми відпрацювали спільно з Мінекономіки якісь точки, на які повинні вийти у дво-трирічній перспективі і під це дали гарантії від держави».
«Вже зараз, перебуваючи на карантині, ми повинні розробити конкретний план заходів для української промисловості. Це точкові заходи, спрямовані на підтримку основних галузей. На підставі пропозицій підприємств та асоціацій до кінця квітня ми плануємо підготувати законопроєкт і запустити його в роботу», – підсумував зустріч Данило Гетманцев.
Раніше голова комітету вже провів консультації із представниками легкої промисловості, а також хімічної та фармацевтичної галузей. Наступного тижня заплановані онлайн-консультації із представниками IT-галузі, машинобудування й металообробки, будівельної та аграрної галузей.