26 вересня відбувся круглий стіл щодо економічних пріоритетів на 2020 рік за участі голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, представників Української Ради Бізнесу та фахівців Економічної експертної платформи.
Голова парламентського комітету розповів про ключові напрямки роботи Комітету – зокрема, про необхідність зміни моделі українського виробництва з сировинної на виробництво продукції із високою доданою вартістю, необхідність розвитку антимонопольного законодавства, запуск експортно-кредитного агенства, законопроект про бізнес-омбудсмена, лібералізацію трудового законодавства, про необхідність посилення захисту власності, і інтелектуальної також, про підвищення ефективності адміністрування держорганів, про приватизацію держпідприємств, оренду та концесії, скасування низки законодавчих актів радянських часів тощо.
Представники бізнесу висловили підтримку зазначеним напрямам та надали ще низку пропозицій. Серед них:
– зміни до Закону про Національну безпеку, в частині доповнення документу нормами про економічну безпеку;
– необхідність ліквідації податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал, як драйвер економічного зростання;
– модифікація системи державних закупівель;
– особливості запровадження ринку сільськогосподарських земель.
Михайло Непран, перший віце-президент Торгівельно-промислової палати України, вважає за необхідне детальніше визначити пріоритети економічного розвитку країни. ТППУ має фахівців у цих питаннях, готових долучатися і співпрацювати.
Володимир Польовий, директор Фонду підтримки економічної безпеки, представник спільноти бізнесу Бізнес100, зауважив, що у поточній редакції Закону про Національну безпеку відсутній важливий розділ – про загрози економічній безпеці.
Учасники обговорення погодилися, що такий розділ має бути і що варто напрацювати відповідні норми.
Михайло Лев, голова правління Центру політико-правових досліджень, повідомив, що питання щодо моделі ринку сільськогосподарських земель дуже дискусійне і що необхідно погодити оптимальну модель за участі ключових стейкхолдерів. Михайло запропонував створити робочу групу та опрацювати це питання, за підсумками роботи внести зміни до проекту Кабміну або внести альтернативний.
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, наголосив на необхідності стимулювати початок трудової діяльності молоді в Україні і попереджати виїзд за кордон. Для цього передбачити в законодавстві новації щодо «учнівських робочих місць» для учнів та студентів денної форми навчання і віком до 25 років зі скороченими або взагалі скасованими ставками єдиного соціального внеску та/або податку на доходи фізичних осіб. Також президент федерації звернув увагу на проблеми з системою ProZorro, де все ще відсутні інструменти професійної експертизи тендерних документів, що залишає значні можливості для корупції. Забезпечення реальної конкуренції в закупівлях можливе шляхом розвитку ринку експертних послуг в країні. До закупівель мали би залучатися експерти вищої кваліфікації, номіновані до відповідних реєстрів галузевими саморегулівними організаціями, погоджені державними регуляторами відповідних ринків і визначені системою ProZorro за технологією генерації випадкових чисел.
Учаснbки обговорення погодились, що ці напрямки важливі та домовилися опрацювати зазначені питання у робочій групі.
Олег Гетман, економіст, фахівець Економічної експертної платформи, звернув увагу на те, що перехід від оподаткування прибутку до оподаткування виведеного капіталу – не тільки питання оподаткування, а й важлива зміна для економічного розвитку країни. За розрахунками МЕРТ, така зміна призведе до додаткового зростання ВВП на 1.5% – 1.8% щороку. Комітету з питань економічного розвитку варто на цей проект звернути увагу, переконаний економіст.
Юрій Пероганич, генеральний директор АПІТУ, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, запропонував якнайшвидше забезпечити виконання Україною статті 57 угоди з ЄС про асоціацію і укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, з метою спрощення умов роботи вітчизняних компаній.
За підсумками круглого столу учасники дискусії дійшли спільного бачення по всіх питаннях, які обговорювались, та запланували створення декількох робочих груп з напрацювання відповідних нормативно-правових актів для реалізації цих важливих змін, куди увійдуть представники Парламенту, аналітичних центрів, представників бізнесу.
Українська Рада Бізнесу — це коаліція бізнес-асоціацій, до складу якої входить 79 бізнес об’єднань із 15 галузей економіки, членами яких є 27 тисяч підприємств.