6 березня відбулася зустріч керівника Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України Івана Міклоша із членами Української Ради бізнесу, керівниками бізнес асоціацій.
Софія Арасланова, генеральный директор Асоціації “Українські імпортери побутової електроніки”, член УРБ, вітаючи гостя, презентувала Івану Міклошу широке горизонтальне об’єднання 65 українських бізнес-асоціацій (УРБ): «Ми об’єдналися навколо ініціатив, що прискорять реформи, адже наш голос – це загальна позиція не просто окремого бізнесу, а десятків бізнес-асоціацій по знакових для економіки країни питаннях: деофшоризації, інституціональних реформах ДФС та митниці, запровадженню податку на виведений капітал, лібералізації ринку РРО, дерегуляції ведення бізнесу тощо».
«Надзвичайно важливо, що УРБ має спільний голос та спільні позиції щодо прискорення реформ на основі зміцнення економічної свободи, – розпочав розмову із представниками бізнесу Іван Міклош. – У вас сьогодні є один шлях – це реформи на зміцнення економічної свободи, побудову ефективної держави та залучення інвестицій». Керівник стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України назвав 7 проблем, які бачить найбільш актуальними для продовження економічного поступу України: низький рівень захисту прав власності та захисту верховенства права, ризик втрати програми співпраці України із МВФ, зовнішні загрози нестабільності ринків та загроза протекціонізму, загроза перемоги антиреформаторів в Україні. «Україні потрібні як повітря імплементація тих законів та реформ, що вже були прийняті та розпочаті (пенсійна, медична, реформа з приватизації державних підприємств), створення антикорупційного суду, початок реальної дерегуляції, створення аналітичного органу розслідування зловживань із податками, прийняття закону щодо бізнес-омбудсмена, – перелічував потреби України Іван Міклош. – Але за рік до виборів усе це надзвичайно чутливо й хитко, але іншого виходу нема й реалізовувати зміни треба швидко».
Учасники зустрічі обговорили висловлені пропозиції та надали свої питання: На питання Анатолія Долинного, голови Української федерації інформаційної безпеки щодо необхідності впровадження податку на виведений капітал Іван Міклош був стриманим: «Є ризик, що вона не запрацює при нереформованій податковій службі, але нею будуть зловживати у політичних цілях». Не вірить Іван Міклош й у прийняття до виборів нового ліберального кодексу, автор якого Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків, напряму запитав його про перепективи півторарічної праці його експертів та соратників. «Немає шансів, що новий податковий кодекс може бути прийнятий цього року – й причина політична», – сказав він, навівши цифри, що у Уряду Яценюка були усі підстави для ефектиновсті подібних ініціатив та дієва правляча Коаліція, але з пакету усіх напрацьованих законодавчих ініціатив було прийнято лише 37%. Натомість сьогодні немає ні сприятливих обставин, ні дієвої правлячої коаліції, то й прийняття чутливої реформи найближчим часом не відбудеться.
Учасники зустрічі розповіли про ті реформи, які одноголосно погоджені Радою Бізнесу як пріоритетні: перш за все це гостре для бізнесу питання інституціональної реформи ДФС та митниці, відповідльності цих органів за свої вчинки чи бездіяльність, перенабір співробітників на відкритих конкурсах. Також це важлива реформа органу по розслідуванню фінансових злочинів – на думку бізнесу Податкова міліція має бути остаточно ліквідована та створений аналітичний орган по розслідуванню цих зловинів.
«Служба фінансових розслідувань – це пріоритет УРБ, але законопроект «Про національне бюро фінансової безпеки», який презентувала нещодавно голова профільного комітету ВРУ, ставить під сумнів рівновіддаленість Нацбюро від всіх гілок влади, не прибирає дублювання контролюючих функціях збоку СБУ та Нацполії й збільшує ризики та можливості для тиску на бізнес з боку такого органу. В проекті відсутня також антиквота на колишніх співробітників правоохоронних органів, що створює загрозу корумпування НБФБ та зумовить нульовий рівень довіри з боку бізнесу та суспільства до Нацбюро», – наголошено членами Ради Бізнесу.
Під час зустрічі було обговорено ряд не менш цікавих ініціатив бізнесу щодо реформи митниці (перші результати імплементації закону про обмеження неоподаткованого імпорту начебто «для себе», але комерційними партіями). Олег Іваненко, директор УАВ, поставив питання перспективи упорядкування спрощеної процедури оподаткування в прив’язці до обсягу торгової площі. Йшлося про перспективи законопроекту про кешбеки як запоруки захисту прав споживачів та інструментом детінізації ринків, що вже підлягають фіскалізації. Цю ініціативу І.Міклош гаряче привітав: «Цікавий досвід, прошу надати письмово ваші напрацювання, ми опрацюємо їх із членами групи».
«А що Україні робити із відтоком людського капіталу? – запитав Ярослав Романчук, керівник Асоціації українського бізнесу в Польщі. – У нас є польська ліга українських студентів, то внутрішнє опитування показало, що лише 10% готові повернутися в Україну, а 45% поставили умову для повернення: успішне проведення реформ в Україні».
«Відток робітників за кордон пережила й Словакія, але тільки успішні реформи змогли відновити економіку, й студенти самі повернулися», – повідомив Іван Міклош.
Зустріч членів Української Ради Бізнесу із Головою групи радників прем’єра закінчилася спільними планами щодо підтримки більшості обговорених ініціатив щодо ключових питань. Крім того, УРБ, як ініціатор ІІІ Економічного Форуму з метою консолідації зусиль підприємців, суспільства і влади для реалізації у 2018 р. ключових інституційних реформ запросили до участі у заході Івана Міклоша.