30 травня 2025 року відбулася конференція «Ключові пріоритети 2025 для відновлення економіки» за участі представників Парламенту, бізнесу та громадськості. Організатори заходу: Фракція Голос, Українська Рада Бізнесу, ЄБА, АСС. 

Володимир Цабаль, народний депутат України, Секретар Комітету ВРУ з питань бюджету, на початку заходу наголосив на важливості регулярної комунікації з представниками бізнесу для розуміння реальних пріоритетів. Депутат висловив  зацікавленість у питаннях аграрного сектору та лібералізації трудового кодексу та повідомив про прогрес у питанні оновлення Рахункової палати.

Ярослав Железняк, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомив, що МВФ не вимагає підвищення податків. Він підкреслив готовність підтримувати законопроекти з реформи митниці та податкової служби. 

Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України подякував за підтримку реформи Бюро економічної безпеки та наголосив на проблемах з тиском на бізнес з боку податкової. Коробка порушив питання залучення іноземних працівників через дефіцит трудових ресурсів. Він закликав до структурних змін для зменшення тиску на бізнес.

Оксана Згур’єва, голова громадської спілки “Бізнес Хелп” представила пропозиції щодо чітких трудових критеріїв для відділення фрілансерів від найманих працівників. Вона повідомила про проблему невизначеності критеріїв, що ставить під загрозу ведення бізнесу. Згур’єва презентувала висновки дослідження світового досвіду, за результатами якого експерти запропонували 9 чітких критеріїв, сукупність 7 з яких – визначатимуть трудові відносини. Вона підкреслила необхідність визнання трудових відносин “лише в судовому порядку для того, щоб також створити сприятливий бізнес клімат”.

Михайло Соколов, заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради, наголосив на необхідності завершення реформи меліорації та попередив про відкат реформи. Він представив законопроект про використання прав оренди в якості застави, що може дати приблизно 7,5 мільярдів доларів кредитів аграріям. Соколов висловив занепокоєння швидким темпом євроінтеграції в аграрній сфері: “В нас зараз 100 діючих речовин використовується фермерами, які в Євросоюзі заборонено”. Він закликав до максимального перехідного періоду для збереження конкурентоспроможності.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, представив аналіз податкових пільг. Він повідомив, що в Україні представлено 224 пільги, з них 120 стосуються ПДВ. А втрати бюджету від цих пом’якшень становлять приблизно 150 мільярдів гривень на рік. Лащук зазначив, що лише одна пільга на товари з іноземних маркетплейсів до 150 євро – завдає шкоди бюджету на 17 мільярдів гривень вже цього року. Він закликав до впровадження європейської моделі One Stop Shop, яка не ускладнить адміністрування для громадян та держави, а зробить податковими агентами маркетплейси.

Олександр Яворський, представник Американської торгівельної палати, наголосив на шкідливості пільги на міжнародні посилки для українських виробників та рітейлу. Він запропонував підняти питання про ці 17 млрд гривень втрат при формуванні Держбюджету 2026. Яворський підкреслив важливість комунікації з міжнародними партнерами для просування реформ.

Йосип Бучинський, віцепрезидент Асоціації платників податків України, звернувся з проханням підтримати Законопроект №12439 про внесення змін до КПК щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання, у якісній редакції. Він критично оцінив окремі пропозиції до законопроекту, що дисонують і навіть розбігаються з самою ідеєю документа. Йосип закликав народних депутатів приділити увагу цьому важливому проєкту та спільно доопрацювати його до 2 читання.

Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, підкреслив проблеми з Законопроектом №12439, зазначивши, що реальні співробітники правоохоронних органів протестують проти обмеження терміну накладання арештів на майно. Він повідомив про готовність надати детальні пропозиції щодо покращення законопроекту. Ріяко висловив сумніви щодо ефективності прийняття закону в поточній редакції.

Юлія Чумак, керівниця адвокаційного напрямку Української Ради Бізнесу, поставила питання про механізми запобігання неефективним бюджетним ініціативам. Вона зазначила, що програми “зимова тисяча” та “кешбек по-українськи” неефективні і запропонувала спрямовувати кошти на виробництво БПЛА та оборонні потреби. Юлія запропонувала спробувати скористатись інструментами Бюджетного комітету ВРУ для блокування таких неякісних ініціатив.

Олександр Денисенко, Голова Комітету Приватної Охоронної та Детективної Діяльності, висловив незадоволення відсутністю прогресу в питанні законодавчого врегулювання приватної безпеки за каденцію ІХ скликання та заявив про наявність багатьох невирішених проблем у галузі.

Олег Лощилін, керівник Всеукраїнського об’єднання сфери безпеки, представив порівняльний аналіз агрегованих фінансово – економічних показників приватних охоронних компаній та підрозділів поліції охорони, наголосив на ознаках монополізації ринку послуг безпеки Поліцією охорони, яка на цей час вже має близько 50% ринку. Також зазначив щодо нерівних умови конкуренції через надання поліції охорони додаткових субвенцій та звільнення від мобілізації та закликав до врегулювання ситуації в секторі приватної охорони і безпеки.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки зазначив, що ще у 2014 році  у Коаліційній Угоді було погоджено ліквідацію Державної служби охорони. Її ліквідували, але створили те саме – Поліцію охорони, яка викривляє ринок.

Артем Фреюк, представник Київстару, попередив про бажання Кабміну запровадити регуляторний збір у розмірі 1,5% з річного обороту кожного суб’єкта ринку телекомунікацій. Він пояснив, що “регулятор придумав ноу-хау, як з однієї сторони ввести податок і не назвати його податком”. Фреюк також повідомив про існування “Українського державного центру радіочастот”, який збирає “мільярд гривень за таку послугу, яку вони називають радіочастотний моніторинг”. Він попросив підтримки у протидії цим шкідливим ініціативам.

Олександр Балдинюк, президент Укркондром порушив питання щодо ПДВ та митних зборів на компоненти для виробництва дронів в Україні. Він зазначив нерівні умови, при самостійному виробництві доводиться платити ПДВ та мито на компоненти. Представник закликав надати пільги виробникам дронів на час війни, вирівняти умови з імпортом.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи висловив занепокоєння щодо Законопроекту №13232, зазначивши, що експерти не бачать, як норми законопроекту поширяться на такі дошки оголошень, як ОЛХ, Авізо тощо. Він попередив, що дошки оголошень не мають потрапити під регулювання як цифрові платформи, потрібно уважно переглянути норми, прибрати будь-які ризики,  не допустити такого у фінальній редакції. В той же час проєкт важливий та корисний, він виведе у формальний сектор 300-400 тисяч надавачів послуг, тож важливо прийняти проєкт ближчим часом.

Едуард Голодницький, Президент International Advisers Association, порушив питання про необхідність прибрати норми щодо ФОП з Законопроекту DAC7. Він пояснив, що додавання статусу ФОП загалом не потрібне, оскільки DAC7 стосується обміну податковою інформацією між країнами ЄС. 

Народні депутати Володимир Цабаль та Ярослав Железняк детально відповіли на всі питання та пропозиції, закликали бізнес-спільноту бути активнішими у комунікації важливих для країни питань

Конференція висвітлила ключові виклики для української економіки та необхідність тісної співпраці між Парламентом та бізнесом для їх вирішення. За підсумками дискусії народні депутати та керівники провідних бізнес асоціацій домовились про подальшу співпрацю та спільну реалізацію важливих для відновлення економіки проєктів.