В Києві відбулись комітетські слухання на тему розвитку, захисту та підтримки малого і мікробізнесу. До організації долучились: Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку, Українська Рада Бізнесу та Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Участь у дискусії взяли народні депутати, представники виконавчої влади та керівники провідних бізнес-асоціацій.

Сергій Тарута, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, закликав учасників до відкритого діалогу, наголосивши, що зустріч не є формальною – Комітет реально прагне залучати бізнес-спільноту до законотворчого процесу. Він нагадав про розроблений ще у 2015 – 2017 роках документ “Бачення України до 2030 року”, де ставилася ціль – ВВП у 710 мільярдів доларів, досяжна передусім через розвиток малого і середнього бізнесу. Пан Тарута висловив позицію Комітету щодо ПДВ для ФОПів однозначно: “Поки війна – ніяких різких рухів у цьому напрямку робити не треба”.

Також запропонував бізнес-асоціаціям делегувати своїх представників безпосередньо на засідання Комітету для участі в обговоренні законопроєктів, що їх стосуються.

Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсменка України, представила інституцію як незалежний майданчик захисту, рівновіддалений між бізнесом і державою, – не адвоката бізнесу, а арбітра, який розглядає конкретні скарги та опрацьовує їх разом із усіма стейкхолдерами, включно з ДПС і Верховною Радою. Вона повідомила, що обіймає посаду лише два місяці, але планує пробути в Україні щонайменше два роки, і запросила підприємців звертатись через офіційний вебсайт.

Наталія Жугай, менеджерка програм CIPE, підкреслила філософію організації: сильний приватний сектор є фундаментом сильної економіки, а сильна економіка – запорукою демократії. CIPE працює в Україні понад 20 років і вважає підтримку приватного сектору в процесі прийняття рішень своєю ключовою місією, особливо в умовах війни. Пані Жугай висловила підтримку подібним платформам діалогу між бізнесом і владою, адже це необхідний інструмент для знаходження оптимальних рішень.

Назарій Волянський, віце-президент Асоціації платників податків України, представив консолідовану позицію бізнесу запровадження ПДВ для ФОПів – і ця позиція є категоричним “проти”. Асоціація, що об’єднує близько 4 тисячі компаній малого і середнього бізнесу, вже залучила юристів для розробки альтернативного законопроєкту. Ключова ідея – запровадження регулювання для спрощеної системи не раніше ніж через рік після закінчення воєнного стану або з моменту вступу України до ЄС. Серед основних ризиків чинної ініціативи Мінфіну пан Волянський назвав масове дроблення ФОПів, тінізацію бізнесу та суттєве ускладнення адміністрування, яке податкова служба так і не змогла обґрунтувати розрахунками.

Ігор Марчук, Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку – назвав підготовлений урядом комплексний “Big Beautiful Bill” «катастрофою з точки зору законодавчої практики». Насамперед через пакетний спосіб подачі, де важливі й корисні норми, зокрема регулювання цифрових платформ, зниження порогу безмитного ввезення – штучно об’єднані з ПДВ для ФОПів. Він закликав “розпакувати” законопроєкт і просувати його частини окремо.

Пан Марчук також детально розповів про революційний законопроєкт №14030, ініціатором якого в Комітеті виступила Ганна Лічман, і над яким комітет працював понад півтора року.  Документ запроваджує ризикоорієнтований підхід у держнагляді та вперше надає громадській раді право блокувати рішення виконавчих органів контролю. За його словами, це фактично реалізація європейського принципу “Think Small First” в українському законодавстві.

Ганна Лічман, Голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, закликала не приймати швидких рішень і шукати складні баланси між інтересами бізнесу та фінансовою стійкістю держави. Вона відверто визнала, що Україна сьогодні “йде по фінансовій межі” і зобов’язання перед МВФ не можна ігнорувати – адже відсутність грошей у бюджеті загрожує і економіці, і суспільству, і Збройним Силам. Водночас депутатка погодилась з тим, що проблема штучного дроблення ФОПів реально викривляє конкурентне середовище, і закликала насамперед активніше застосовувати вже наявні інструменти фіскальних і правоохоронних органів, а не покладати цей тягар на законодавців.

Едуард Голодницький, президент International Advisers Association, зосередився на питанні якості імплементації ПДВ-директиви ЄС. За його словами, Мінфін пропонує запровадити ПДВ для ФОПів, зберігши при цьому всю складну українську систему адміністрування – податкові накладні, блокування тощо – замість того, щоб впровадити спрощений європейський формат  звітності. Вся декларація могла б зводитись до п’яти пунктів, а будь-який документ з десятьма реквізитами став би ПДВ-інвойсом. Пан Голодницький наполягає: якщо вже реформувати ПДВ – то чесно, відповідно до директиви, а не у вигідній для адміністраторів інтерпретації.

Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, підтримав позицію проти ПДВ для ФОПів, водночас визнавши, що народним депутатам доведеться витримати серйозний тиск через бюджетний дефіцит і вимоги МВФ та ЄС. ТПП України, де 80% із 8 тисяч членів – малий і середній бізнес, наголошує, що резерви для наповнення бюджету слід шукати насамперед на митниці та в інших сірих зонах, а не за рахунок ФОПів. 

Окремо пан Коробка порушив питання реформи ДПС: він підтримав відкритий конкурс на посаду голови служби та керівників обласних управлінь і наголосив, що без гідних зарплат інспекторам – підкріплених міжнародними партнерами – жодна реформа не матиме результату: “Бізнес створюється для отримання прибутку, а не для обслуговування податкової.”

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, амбасадор Національної бізнес-коаліції малого та мікробізнесу, говорив про системний дефіцит інституційного захисту бізнесу та необхідність посилення Державної регуляторної служби як незалежного органу. За його словами, у 2025 році ДРС опрацювала 4,5 тисячі регуляторних актів, і кожен третій отримав відмову або зауваження – що наочно демонструє: без цього фільтра економіка системно отримувала б значно більше шкідливих рішень. 

Пан Емельдеш запропонував запровадити обов’язковий аналіз регуляторного впливу для всіх законопроєктів без винятку – незалежно від суб’єкта законодавчої ініціативи. Він також підрахував, що при запропонованому Мінфіном порозі у 4 мільйони гривень (ПДВ для ФОП) лише адміністрування ПДВ обходитиметься бізнесу у близько 120 тисяч гривень на рік – тобто 3% від обороту іде виключно на бухгалтерію, ще до будь-яких операційних витрат.

Також Борис зазначив, що вимоги державної грантової програми не відповідають реальному статусу Одещини як регіону бойових дій, що створює нерівні умови для місцевого бізнесу. Необхідно внести зміни до постанови КМУ №738 і включити Одеську область до переліку регіонів із підвищеною підтримкою, щоб підприємці могли отримувати збільшені гранти та зберігати бізнес в умовах війни.

Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена, повідомила про поточне дослідження впливу недоліків регуляторного процесу на бізнес. Зокрема, зафіксовані випадки, коли нормативно-правові акти приймалися без погодження з ДРС або всупереч її негативному висновку. Дослідники також вбачають проблему в якості самих висновків ДРС – очевидно, через брак ресурсів і експертизи. Представниця висловила готовність до кооперації з комітетом і бізнес-асоціаціями.

Олександр Юрчак, керівник Українського кластерного альянсу, звернув увагу на відсутність нормативно-правової бази для кластерного розвитку в Україні – попри те, що в ЄС кластери є одним із ключових інструментів підвищення конкурентоспроможності МСП. Альянс об’єднує понад 40 кластерів і більше 3 тисяч малих і середніх підприємств; за підтримки донорів уже реалізується проєкт у шести регіонах, три з яких прийняли регіональні кластерні програми. Проте від 2020-го, відколи з’явився перший проєкт національної програми кластерного розвитку, на загальнодержавному рівні – нульовий результат. Юрчак попросив комітет посприяти у просуванні змін до законодавства через Мінекономіки.

Олександр Спасіченко, заступник директора Асоціації “М’ясної Галузі”, піддав критиці програму “Національний кешбек” одразу з кількох кутів.  

• По-перше – дискримінація: ФОПи на спрощеній системі оподаткування прямо виключені з програми без жодного обґрунтування. 
• По-друге – ефективність під питанням: сам Мінекономіки зафіксував вплив на ВВП на рівні тисячних долей відсотка, тоді як адміністрування 46 тисяч товарних позицій, 14 тисяч лікарських і 38 тисяч книжкових найменувань коштує бюджету реальних ресурсів. 
• По-третє – зовнішньоторговельні ризики: механізм, що де-факто обмежує доступ імпорту (ставка кешбеку 15% там, де частка імпорту перевищує 35%), може стати підставою для симетричних дій з боку торговельних партнерів на переговорах про відкриття нових ринків. Водночас саме зараз триває торгова місія до країн Азії за участі Асоціації “М’ясної галузі” та керівництва Держпродспоживслужби, спрямована на розширення доступу української продукції до Сінгапуру, Філіппін та В’єтнаму. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів взаємної відкритості торгівлі та рівних умов доступу до ринків.

Пан Спасіченко підсумував: програму варто скасувати, або зробити рівнодоступною для всіх.

Олександр Балдинюк, президент Асоціації “Укркондпром”, зазначив, що кешбек – корисний інструмент підтримки вітчизняного виробника в умовах, коли іноземні конкуренти українських харчовиків не стикаються з негативними ефектами війни, які впливають на собівартість. Він підтримав пропозицію поширити програму на малий бізнес і усунути дискримінацію ФОПів. 

Окремо пан Балдинюк наполіг на важливості просування законопроекту 6068-д про імплементацію Євродирективи 633/2019 щодо заборони нечесних торгових практик – документ вже підтриманий Комітетом, однак «застряг» на етапі погоджувальних процедур. Він пояснив, що прийняття закону сприятиме зменшенню споживчих цін та зниженню необґрунтованих витрат харчової економіки. Крім того, законопроект є євроінтеграційним, процедура вступу України в ЄС вимагає його обов’язкової імплементації. Олександр Балдинюк  закликав керівництво Комітету зайняти активну позицію у питанні обговорення цього законопроекту на Погоджувальній раді парламенту і винесення його у сесійний зал. 

Ірина Огороднікова, фахівець Асоціації податкових консультантів, порушила проблему, що потрапила до топ-5 скарг на платформі “Пульс”: невизначеність щодо фіскалізації розрахунків через платіжні сервіси (ІзіПей, ЛікПей тощо). Через застаріле формулювання у законі про РРО та численні роз’яснення ДПС, що прирівнюють ці операції до готівкових, у 2025 році було проведено 30 тисяч перевірок – попри те, що 90% усіх роздрібних розрахунків вже здійснюється в безготівковій формі. З вересня 2025 року штрафи 100% і 150% за повторність починають застосовуватись у повному обсязі. Ірина Огороднікова закликала вирішити питання системно: або законодавчо, або через уточнення позиції ДПС.

Олександр Тараненко, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів підтримав необхідність законодавчого врегулювання відносин між постачальниками і торговими мережами (ПЗУ 6068д), підкресливши, що проблема не зводиться лише до термінів розрахунків. Як аргумент він нагадав про меморандум, підписаний більш ніж 20 асоціаціями постачальників буквально за лічені дні до початку повномасштабного вторгнення, – документ, що зафіксував системну необхідність такого регулювання ще до війни.

Олексій Француз, керівник напряму GR Асоціації ритейлерів України, спростовує наявність системних проблем у відносинах між постачальниками і торговими мережами, зазначивши, що питання, які виникали на початку повномасштабного вторгнення були врегульовані, а розрахунки сьогодні здійснюються відповідно до умов ринкових відносин. Водночас він наголосив, що у разі імплементації будь-якої євродирективи, важливо враховувати національні інтереси, специфіку ринку, зокрема умови воєнного стану та потенційний вплив на споживачів, а не механічним копіюванням тексту. Представник Асоціації ритейлерів також нагадав про меморандум торговельних мереж, де вони самостійно врегулювали націнки та умови розрахунків на соціально значущі товари.

Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, акцентував на двох питаннях конкурентного середовища. Держзакупівлі сьогодні не обмежують придбання товарів, завезених з порушенням митних правил, – тобто легальний виробник конкурує з контрабандою на рівних умовах. А через угоди про вільну торгівлю з країнами СНД китайські товари (зокрема, телевізори і техніка) ввозяться в Україну під виглядом узбецьких чи інших, обходячи мита. Пероганич звернувся до комітету з проханням доручити Мінекономіки провести економічний аналіз цих угод і розглянути питання їх денонсації.

Також Юрій наголосив на шкідливості пільг для китайських маркетплейсів і закликав депутатів скасувати пільги на міжнародні посилки, перейти до європейської системи IOSS.

Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, представив результати спільного дослідження аналітичних центрів (за підтримки CIPE) щодо проблеми штучного дроблення бізнесу. Ключовий висновок: Україна не є унікальною у цьому явищі, і схема дроблення не набула такого масштабного поширення, як часто стверджується – оціночні втрати бюджету складають 12–14 мільярдів гривень на рік. Дослідники визначили конкретні індикатори для виявлення схем дроблення без змін до законодавства: спільна IP-адреса у звітності різних компаній, регулярне досягнення ФОПом ліміту групи протягом кількох місяців поспіль із щорічним повторенням, схожі дати реєстрації, спільна юридична адреса та спільна інфраструктура тощо. Єфрем Лащук також наголосив: там, де можна ефективно діяти без законодавчих змін – цей підхід має бути пріоритетним.

Олександр Циборт, заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку,  відзначив особливу цінність малого і середнього бізнесу, який продовжує працювати в надважких умовах, і розповів про поточні ініціативи Мінекономіки. 

Платформа “Пульс” вже зібрала понад 500 тисяч відгуків від підприємців і дозволяє відстежувати тренди проблем у режимі реального часу. Циборт також повідомив, що Україна посідає перше місце у світі за проникненням цифровізації серед населення, і наголосив на важливості використання цієї інфраструктури для добровільної детінізації економіки. Серед конкретних проєктів – новий механізм для мікрозайнятості, де реєстрація займатиме близько 20 секунд і стане трампліном до повноцінного підприємництва.

Людмила Патіюк, керівниця Асоціації Мікробізнес Волині та представниця бізнес-об’єднання “Альянс Ромб” – надала статистику, яка спростовує міф про ухилення мікробізнесу від податків. У мирні 2020–2021 роки єдиний податок зростав на 25% щорічно. У 2022 році, попри втрату 11% території та дозвіл не сплачувати ЄП і ЄСВ, просідання склало лише 4% – бізнес продовжував платити свідомо. Натомість у 2025 році приріст впав до 2% – безпосередньо після введення військового збору та обов’язкового ЄСВ, що змусило частину підприємців першої групи просто закрити діяльність.

“Мікробізнес – найлегший і найкращий партнер держави, тому що держава нічого не вкладає. Ми лише платимо регулярно, незалежно від отриманого доходу,” – підсумувала пані Патіюк, закликавши включити представників мікробізнесу у повноцінний законодавчий діалог.

За підсумками слухань буде підготовлено Рекомендації, які будуть розіслані всім профільним комітетам Верховної Ради та Кабінету міністрів. Наступна зустріч депутатів Економічного Комітету та провідних бізнес-асоціацій ММБ буде запланована через кілька місяців.