У середу, 4 листопада, відбулася онлайн-зустріч представників бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу – із Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком, його заступниками Наталією Калєніченко та Євгеном Олейніковим.
Під час заходу розглядалися, зокрема, питання сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій, переваги та недоліки законопроектів щодо змін у застосуванні РРО, поточні результати впровадження програмних РРО, функціонування системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
«Ми, як і бізнес, зацікавлені у тому, щоб всі працювали чесно та за єдиними правилами, у здійсненні дієвого контролю за розрахунковими операціями, захисті прав споживачів. Тому ДПС підтримує всі пропозиції, які будуть сприяти підвищенню комфортності ведення бізнесу, що неможливе без подальшої детінізації економіки», – зазначив Олексій Любченко.
Представники бізнес-асоціацій висловили свою стурбованість тим, що закон № 129 передбачає не оптимальну модель у вигляді повної фіскалізації 2-ї та 3-ї групи спрощеної системи оподаткування. Проєкт депутатів профільного Комітету №2645д, покликаний виправити цю проблему, на думку бізнесу, є позитивним, хоча й потребує доопрацювання. Альтернативні зареєстровані проєкти № 3853-1 та № 3853-2 у УРБ вважають такими, які негативно вплинуть на бізнес. Тому представники бізнесу запропонували обговорити це питання та погодити спільне бачення.
Під час обговорення цього питання керівник Державної податкової служби запевнив у підтримці ідеї щодо запровадження фіскального контролю насамперед для ризикової групи товарів.
Виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ Надія Бедричук розповіла про те, що дрібні приватні підприємці у сфері дистанційної торгівлі стурбовані додатковим адміністративним навантаженням під час використання РРО.
«Підприємці на спрощеній системі оподаткування, які працюють виключно за безготівковим розрахунком, кажуть: дайте нам таку пропозицію, щоб ми все ж РРО не використовували. Тому що РРО – це додатковий облік, додаткове адміністрування. Наприклад – при роботі виключно через розрахунковий рахунок – РРО не потрібно. Проте такої позиції закон не містить. А така позиція має бути з точки зору бізнесу. Ще одна проблема: коли здійснюється оплата в кредит, частинами, при дистанційній торгівлі – вникає необхідність видавати по кілька чеків на один і той самий товар», – зазначила виконавчий директор.
Учасники зустрічі домовилися про створення окремої робочої групи для обговорення і врегулювання питань із РРО, які виникають під час дистанційної торгівлі. Також було досягнуто домовленості про окрему робочу нараду з питань оподаткування іноземних компаній.
Учасники зустрічі також відзначили важливість роботи СМКОР, яка вже довела свою ефективність при адмініструванні ПДВ, обговорили шляхи її подальшого удосконалення та застосування критеріїв ризиковості платників. Зокрема, представник Нафтогазової асоціації України Назар Купибіда та заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов наголосили, що система іноді створює певні незручності для бізнесу. На думку представників асоціацій – варто перейти від блокування накладних до блокування частини депонованих коштів на заміну блокування ПН. Представники ДПС зазначили, що така ідея не нова, але потрібує детального опрацювання, особливо з точки зору фінансових ризиків.
Учасники зустрічі порушили питання про сплату податків в Україні іноземними компаніями. Представники ДПС зазначили, що порушення, які мають місце в діяльності таких компаній є можливими через відсутність законодавчо визначеного повноцінного інструменту податкового контролю.
Представники бізнесу поцікавилися, яким бачить ДПС реалізацію інноваційного механізму «кешбек для покупця», що запроваджується з 2021 року. На думку бізнесу, за правильної реалізації це стане потужним механізмом для детінізації економіки. «Якщо сфера автозапчастин буде фіскалізована і якщо покупцю не видають чек – то він розумітиме, що товар нелегальний. І що він ставить під загрозу свій автомобіль, себе, інших учасників дорожнього руху», – зазначила генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів Вікторія Черкач.
В той же час існує низка ризиків у запровадженні цієї новації – щоб це не перетворилося на інструмент конкурентної боротьби і спаму. У ДПС запевнили, це не стане перешкодою для «білого» бізнесу, механізм реалізації у законі прописаний чітко – а підставою для штрафу може бути лише встановлене за результатами перевірки порушення.
У зв’язку з останніми успіхами у боротьбі ДПС зі схемами мінімізації ПДВ бізнес-асоціації запропонували запровадити щоквартальне дослідження tax gap, в розрізі всіх податків, за кількома методологіями – зокрема, тими, що використовують МВФ, Британія, Канада. Це дозволить у динаміці системно відображати втрати від несплати податків у розрізі окремих податків, бачити покращення по тим чи іншим податкам та формувати стратегію боротьби зі схемами.
Учасники зустрічі домовились про окрему нараду щодо цього питання.
Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе подякував керівництву Державної податкової служби за конструктивну співпрацю з бізнесом. «Раніше в суспільстві існувала думка, що бізнес – окремо, податкова – окремо. А завдяки таким зустрічам, обговоренням ми всі разом будуємо одну країну», – підкреслив президент асоціації.
З підсумками обговорення учасники прийшли до спільного бачення з порушених питань та домовились про подальшу системну співпрацю.