fbpx

Skip links

Промислові кластери мають стати рушіями інноваційного розвитку регіонів

Перспективи розвитку промислових кластерів в Україні та кооперацію підприємств різних галузей обговорили учасники першої зустрічі ініціативи зі створення Київського кластеру промислових хайтек секторів, яка відбулася 29 січня в Києві. Організаторами зустрічі виступили Платформа Industry4Ukraine та Українська Рада Бізнесу. Участь у засіданні взяли представники Асоціації підприємств промислової автоматизації України, Асоціації Софтвер Юкрейн, Української федерації індустрії безпеки, Українського Союзу Пожежної і Техногенної Безпеки, Всеукраїнського об’єднання спеціалістів безпеки, Укрбіоетанол, промислових підприємств і наукових закладів.

Ідея кластеризації регіональних економік не є чимось новим для України. В 2020 було напрацьовано проект Національної програми кластерного розвитку до 2027 року. В ній особливу увагу приділено розвитку кластерів промислових високотехнологічних секторів. Тренд на розвиток виробничих, високотехнологічних та інноваційних кластерів є дуже актуальним як у локальному, суто українському контексті, так і в глобальному та європейському, зазначив голова Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександр Юрчак. В 2020 році асоціація підтримала створення пілотних кластерів у Запоріжжі й Харкові. Подібні проекти створення регіональних кластерів стартували і в інших регіонах: у Миколаєві створений Морський кластер України, Вінниця на порозі прийняття рішення про приладобудівний кластер. Переваги кластерів: експортна орієнтація, глибока спеціалізація, інноваційна екосистема, топ-проекти інноваційного розвитку, нові інвестиційні проекти, – обумовлюють роль цих суб’єктів як рушіїв зростання регіонів та секторів економіки.

Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, член УРБ, наголосив, що кластер у столиці може стати стрижневим суб’єктом, на який столична влада могла би спиратися в питаннях експертного аналізу альтернатив у реалізації технічно складних проєктів, а також різновидом об’єднання МСБ для участі в закупівлях в частині дотримання нових вимог щодо локалізації.

Кластер мав би стати опорою для створення ланцюгів доданої вартості безпосередньо в Києві та формування громадського запиту щодо спрямування публічних фінансів на розвиток виробництв. Формування інфраструктури, замовлення на наукові розробки, дослідні впровадження, зміни до законодавства – все це, на думку члена УРБ Тараса Миколаєнка, можна робити у форматі кластеру.

Віктор Валеєв, Асоціація Софтвер Юкрейн, член УРБ, вважає, що зростання економіки Києва потребує активного залучення компаній ІТ-сфери та поширення знань про сучасні ІТ для використання виробничою сферою, і що міська влада має підтримувати ініціативи щодо кластеризації, зокрема шляхом надання відповідних приміщень для розміщення R&D та виробництв на пільгових умовах.

Учасники зустрічі говорили про різні ідеї та можливі спільні проєкти. Зокрема, перспективним виглядає ідея розгортання безпілотного транспорту в Київській області – Mobility 4.0, для чого виробництво транспорту можна налагодити в столиці в межах кластеру. Про цей проєкт, який може стати пілотним проєктом із вуглецево нейтральної мобільності, розповіли Яннік Фурастьє, CodEurope Consulting, та Анастасія Ружина, Європейська Електромобільна асоціація. .  

В подальшому дискусія показала значний інтерес учасників до теми транспорту і мобільності, що може сформувати один із акцентів у спеціалізації столичного хайтек кластеру.

Кластер виробників Києва та області має всі передумови для створення, наголошували учасники зустрічі. Адже в столиці і області зосереджено потужний науково-технічний і виробничий потенціал. Цей потенціал може набагато краще слугувати розвитку міста і використовуватись для здійснення проектів у сферах послуг, що надаються державними та комунальними установами, медицині, освіті, виробничій діяльності, містоплануванні й будівництві, управлінні відходами, енергетиці, громадському транспорті і мобільності, громадській безпеці тощо. Такий кластер міг би відігравати важливу роль у взаємодії з іншими суб’єктами інноваційної екосистеми регіону, в кооперації з учасниками вітчизняного руху 4.0, міжнародними компаніями і донорами – зокрема, в проєктах впровадження IoT-платформ і програм «Розумне місто/регіон».

Іншими важливими функціями столичного кластеру можуть стати поширення знань про сучасні ІТ для використання виробничою сферою та експертний аналіз альтернатив в реалізації технічно складних проєктів. Учасники зустрічі хотіли би бачити тіснішою інтеграцію місцевого малого й середнього бізнесу до стартапів і місцевих  програм розвитку у співпраці зі столичною владою, яка могла б надавати вільні комунальні приміщення для розміщення R&D та виробництв на пільгових умовах.

Представники бізнесу та експерти вважають, що кластери могли бстати учасниками регульованого ринку щодо нових вимог до локалізації в закупівлях та проєктах державно-приватного партнерства, сприяти  спрямуванню публічних фінансів на цілі розвитку сучасних виробництв у столичному регіоні, формуванні замовлення на наукові розробки та зміни до законодавства.

За підсумками зустрічі прийнято рішення щодо формування оргкомітету ініціативи для організації продовження робіт зі створення Київського кластеру промислових хайтек секторів.