fbpx

Skip links

Реформа спрощеної системи оподаткування має відбуватися через диференціацію бізнесу, а не через збільшення контролю держави

Спрощені системи оподаткування існують у багатьох країнах, і українська ССО – не виняток. При цьому, як свідчить міжнародний досвід, тотальна фіскалізація не виправдовує себе і призводить до негативних наслідків. Про це йшлося під час круглого столу на тему “Спрощена система оподаткування – пострадянський феномен чи поширена світова практика», який відбувся 19 грудня в інформаційному агентстві «Укрінформ». Участь у презентації взяли члени Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук, Олег Гетман, Анатолій Долинний, члени УРБ Ганна Стрикун і Руслан Соболь.

На заході було презентовано дослідження фахівців Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслава Черкашина та Володимира Дубровського щодо особливостей оподаткування мікробізнесу у різних країнах Європи та Азії.

Головними висновками цього дослідження є те, що спрощені режими є в усіх досліджених країнах, і в усіх країнах підприємці на спрощених режимах та самозайняті мають можливість співпрацювати із юридичними особами, майже в усіх країнах до певної межі можуть не користуватись РРО та не вести бухгалтерського обліку. Тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та «світовим трендом».

В’ячеслав Черкашин

Рамка для розвитку ССО, яку бачать експерти, співавтори дослідження:

– зміни мають відповідати процесу розвитку;

– потреба у спрощеній системі не зникла і навряд чи зникне;

– реформа спрощеної системи має відбуватися через диференціацію бізнесу, а не через збільшення контролю держави

Олег Гетман

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман зазначив, що практичний досвід країн, які запровадили майже тотальну фіскалізацію (на кшталт Грузії) засвідчує:  такий закон призвів до масових порушень, відповідні норми щодо фіскалізації скрізь не виконуються. Це звичайна для країн, що розвиваються, ситуація, – коли суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання.

Бізнес у різних регіонах України занепокоєний тим, що відбувається зі спрощеною системою, повідомила фахівець Асоціації платників податків України Катерина Гривнак. Спільна думка членів АППУ полягає у тому, що необхідно зберегти та покращувати спрощену систему для малого та мікробізнесу, а контроль зосередити на схемах, у яких використовується ССО.

Руслан Соболь

Голова правління Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь, зазначив, що такі дослідження допомогають зрозуміти всім ключовим стейкхолдерам, що наша країна – не унікальна, що спрощені системи є скрізь, і ми конкуруємо з багатьма країнами за людський капітал.

Керівник Палати податкових консультантів Віталій Смердов наголосив, що окрім 12 країн, які було досліджено, є ще цікавий приклад ліберальної моделі «спрощенки» з Литви. Для мікропідприємців із річним обігом до 300 тисяч євро та кількістю співробітників до 10 осіб діє ставка податку на прибуток 5%.

Анатолій Долинний

Президент Української федерації індустрії безпеки Анатолій Долинний звернув увагу на цікавий досвід Естонії, де для малого бізнесу діє надспрощена система з автоматичним списанням податків зі спеціального бізнес-рахунку. Така модель виглядає позитивною, тож варто провести окреме дослідження та спробувати запровадити такий досвід в Україні. Коментуючи ідею фіскалізації, президент федерації підкреслив: шкідливу для країни фіскалізацію другої та третьої груп, передбачену законодавством з 2021 року, варто замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, що відповідає світовій практиці.

Керівник Інституту податкових реформ Олена Хотенко, зауважила, що дослідження містить багато важливих прикладів для подальшого аналізу і додає значну кількість аргументів для влади щодо необхідності збереження спрощеної системи та її розвитку. 

Перший заступник Голови Регіональної ради підприємців у Хмельницькій області Наталія Потапова наголосила на тому, що реформування податкової системи необхідно проводити системно, а не точково. Рада підприємців має напрацьовані пропозиції та готова взяти участь у роботі.

Представник Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)Анастасія Баклан нагадала, що восени бізнес-асоціації, члени Національної бізнес-коаліції погодили спільну позицію щодо фіскалізації: застосування РРО має бути точковим, орієнтованим виключно на категорії товарів та послуг, у яких спостерігаються значні зловживання.

Для малого та мікробізнесу важливим є дешевий та доступний фінансовий ресурс, підкреслив засновник та власник FGK Financial Group, співінвестор БІЗНЕС100 Сергій Позняк. Сьогодні банківська система практично повністю ігнорує фінансування малого й середнього бізнесу. Щоб надати актуальне фінансове рішення для цієї категорії, працюють лише небанківські фінансові установи.

Ілля Несходовський

Спрощена система оподаткування вкрай важлива для нашої країни, схожі системи є у більшості країн світу, переконаний директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. В той же час необхідно чітко розділяти справжніх спрощенців, які через обмеження не можуть зловживати системою, та тих, хто не є мікробізнесом. Для тих, хто реалізує ризикові групи товарів та послуг, у європейських країнах застосовується або фіскалізація, або облік товарів.

Надія Бедричук

Підсумовуючи дискусію виконавчий директор Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук зазначила: спільною позицією учасників круглого столу є те, що необхідно взяти до уваги міжнародний досвід та донести ключовим стейкхолдерам інформацію про те, які існують спрощені режими у країнах Європи та Азії.  Варто усвідомити: «спрощенка» в Україні не є особливою, необхідно утриматись від тотальної фіскалізації другої і третьох груп ССО та знайти більш оптимальну модель.

За підсумками обговорення учасники круглого столу домовилися сформувати спільну Резолюцію, викласти у ній ключові висновки і пропозиції та надіслати її представникам влади для початку діалогу із владою щодо спрощеної системи оподаткування.

Фото: Укрінформ

Відео заходу:

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар