Skip links

Софія Арасланова: «Наша індустрія активно впроваджує ПРРО, але причини існування нелегального імпорту електроніки ще не подолані»

Прес-конференція на тему «Ринок електроніки в умовах COVID-19: обсяги ринку, рівень “сірості”, очікування» відбулася 24 листопада в Інтерфакс-Україна.

Дослідницька компанія GFK  презентувала результати власного щорічного опитування  щодо частки «сірого» імпорту на ринку України у пандемічні 2020-2021  роки. У дослідженні взяли участь 71 респондент, а саме: імпортери електроніки в Україні, а також дистрибьютори, виробники та продавці техніки тощо. Дослідження охоплювало 14 основних категорій техніки, на які припадає близько 80% продажу ПТЕ в Україні за сезон з квітня 2020 року до березня 2021-го.

Дослідження GfK свідчить, що загальний обсяг продажу побутової техніки та електроніки,  ввезеної у 2020 році за схемами ухилення від оподаткування (без належних митних процедур та повної сплати податків та зборів), знизився на 12% – майже до 18 млрд грн.

Водночас респонденти дослідження вважають, що головні причини існування нелегального імпорту не подолані: не викоренена корупція в митних органах, не зменшено можливості безризикового збуту сірого імпорту всередині країни, процвітає можливість для нелегального імпортера уникнути податків і отримати вищу за легальних конкурентів маржу.

Тетяна Ситник, експерт дослідницької компанії  GFK, повідомила, що, наприклад, частка преміальних мобільних телефонів у «сірому» сегменті у 2019 році становила 40%, у 2021-му – вже 19%.   

Тетяна Ситник

Як пояснила Ситник, опитані експерти та учасники пояснюють зниження частки «сірого» імпорту обмеженнями міжнародних пересувань через COVID-19 (33%), а також дефіцитом товарів (26%), діями з боку виробників (25%). Однак такий стан речей є ситуативним і тимчасовим, тому залишаються побоювання щодо зростання частки «сірого» імпорту до рівня 2019-го разом із відновленням попиту», – зазначила експерт дослідницької компанії GFK Тетяна Ситник.

Генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Софія Арасланова нагадала, що з 2017 року за законом побутова техніка має продаватися з фіскальним чеком. Після чого наголосила на необхідності посилення контролю держави в цій сфері для всіх без винятку учасників (включно з 1 групою спрощеної системи оподаткування) – як митного контролю, так і фіскального. Адже 41% опитаних відзначили «продаж в приміщенні магазину (кіоску на базарі) без зазначення продавця в розрахункових документах» в якості однієї з основних схем збуту сірого імпорту ПТЕ.

«Внаслідок карантинних обмежень основна схема ввезення нелегального імпорту змістилась із «піджаків» до  недостовірного декларування (заниження митної вартості, підміна кодів товару), – говорить Софія Арасланова. – Однією з головних причин існування нелегального імпорту 54% експертів називають легкість його реалізації всередині країни, а 56 % звертають увагу на ще одну причину – можливість заробити додаткову маржу. Ці причини взаємопов’язані. Бажання підприємця заробити та можливість безризикового збуту народжує попит на нелегальний товар, на товарну контрабанду».

Софія Арасланова

На думку генерального директора асоціації, зростання частки схеми недостовірного декларування окреслює широкий фронт робіт для митних органів.

– Якщо ж змін не відбудеться, це ще більше загострить ризики нерівних умов роботи для учасників галузі та збільшить  ризики для споживачів, серед яких – невідповідність технічних характеристик техніки та електроніки умовам застосування в Україні та відмова обслуговування за гарантією в офіційних сервісних центрах, – зазначила Софія Арасланова.

Учасники дослідження назвали найдієвішим інструментом у боротьбі з реалізацією нелегального імпорту всередині країни розширення використання РРО та фіскалізацію (73% опитаних).

Впровадження програмних РРО і можливість видачі електронного чеку дає зменшення операційних витрат на обслуговування РРО (79%). «Якщо взяти всю вибірку опитуваних, які відповідали на це запитання, то більшість позитивно налаштовані щодо програмних РРО і бачать у цьому багато переваг. 93% опитаних сказали, що електронний чек розширює можливості для інтернет-торговців забезпечити покупців фіскальним чеком  за будь-якого способу продажу, доставки та оплати за товару», – зазначила Тетяна Ситник, консультант GFK.

Опитування учасників ринку електроніки показало, що майже всі респонденти, які здійснюють роздрібні продажі, використовують класичний РРО і поступово впроваджують програмні РРО.  Наразі частка  опитаних, які використовують  програмні РРО, складає 70%.

Друге місце у сприйнятті учасниками ринку справді ефективних ініціатив посідає збільшення штрафу за невидачу фіскального чека, обов’язковий товарний облік для ФОП, що продають побутову техніку та електроніку.

При цьому реальна відповідальність за невидачу фіскального чека (100% вартості товару) набуде чинності лише у 2022 році. Крім того, лише 12 листопада 2021 набрав чинності наказ Мінфіну № 1411/37033, який регламентує товарний облік для вже фіскалізованих ФОП. Тож можемо розраховувати, що найближчим часом спостерігатимемо реальний ефект від фіскалізації продажів складної техніки в поєднанні з товарним обліком.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар