fbpx

Skip links

Якщо бізнесу запропонувати інструменти та підтримку – він повернеться після релокації

Онлайн-конференція «Схід України – пріоритети бізнесу задля відновлення», що відбулася 30 вересня, завершила цикл вересневих зустрічей бізнесу та влади, організованих у регіонах Українською радою бізнесу (УРБ), Національною бізнес-коаліцією (НБК), Асоціацією приватних роботодавців, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва CIPE-Ukraine. На них визначалися ключові проблеми МСБ для формування пріоритетів на 2023 рік для подальшого їх затвердження на підсумковому форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», запланованому 21 жовтня 2022 року в Києві.

У фінальній регіональній конференції взяли участь представники влади та бізнесу трьох найбільш постраждалих від російського вторгнення східних областей – Харківської, Луганської та Донецької.

Серед ключових питань – як повернути додому бізнес з релокації та убезпечити його. 

Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців і координатор Коаліції східного регіону, відкриваючи зустріч, озвучив результати опитування більше сотні підприємців Харківщини, які входять до Асоціації, стосовно стану їхнього бізнесу. 

Опитування відображає основні тенденції, що відбуваються в макро-та малому бізнесу на Харківщині. 

Олександр Чумак

За цими даними, понад половина, або майже 58% бізнесу, залишилося в Харківському регіоні і продовжує працювати, 14% – остаточно ще не визначилися, 12% – провели релокацію повністю або частково.

При цьому із тих, хто виїхав із регіонів, понад 67% налаштовані повертатися, понад 20% також повернуться, але за певних умов. І лише 12% не будуть повертатися.

«Я думаю, що якщо бізнесу, цим 12% – запропонувати інструменти та підтримку, він може переглянути цю відповідь і прийме рішення повернутися»,- вважає президент АПР.

За його словами, серед основних умов, за яких бізнес повернеться, – це насамперед воєнна безпека (відсутність обстрілів, на що важко вплинути) і внутрішня безпека, яку повинна забезпечити влада на місцях: світло, газ, опалення, розбір завалів тощо. Серед іншого, для розвитку підприємництва також потрібні освітні проекти, нові ринки збуту, доступні кредити тощо. 

Коментуючи питання щодо неможливості підприємцям зі сходу, з так званої «червоної зоні» (регіони, де велися бойові дії, чи які були тимчасово в окупації), отримати кредити, Олександр Чумак зазначив: позбутися такої дискримінації, необхідно через  запровадження «інструменту страхування ризиків, які є у бізнесу». І на цьому варто додатково акцентувати владі – на місцях і центральній.

Серед інших пропозицій, що прозвучали, – упорядкування надання підприємцям та їх працівникам броні на відстрочку від мобілізації, прозорі правила виїзду у відрядження за кордон.

«Якщо бізнес не виїжджає за кордон, то він втрачає багато контрактів. Це по-перше. По-друге, закордонне відрядження дає можливість трансферу технологій та новацій, які в онлайн не зробити. А тому важливо мати чіткий прозорий механізм, інструкцію виїзду за кордон», – підкреслив Олександр Чумак.

Також у числі першочергових завдань регіонального рівня він назвав оновлення стратегій розвитку бізнесу, визначення найперспективніших галузей, які будуть підтягувати суміжні сфери економіки. 

«Важливо розробити та поновити програми розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності, оскільки міжнародні інвестори уже заходять. Але перше, чим вони цікавляться, – чи є оновлена стратегія розвитку», – попередив  Чумак.

Валентин Спасибо, заступник Голови Харківського відділення Асоціації платників податків України (АППУ), запропонував законодавчо закріпити за початківцями-фрілансерами податкові преференції, або дати можливість самозайнятому бізнесу увійти на європейський ринок з високою купівельною спроможністю.

«Якщо людина зареєструвалася на фріланс-платформі, але не впевнена, що зможе системно отримувати замовлення, можливо, таким підприємцям треба надати податкові преференції – на місяць, два, три. Дати можливість увійти на ринок і закріпитися», – зазначив Спасибо.

Економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман поінформував, що тижнями очікується реєстрація відповідного законопроекту в Парламенті.

«Уже два роки, як законопроект щодо спецрежиму для самозайнятих підприємців обговорюється та напрацьовується. У ньому передбачений спрощений режим без реєстрації за повідомчим принципом без ЄСВ: податки необхідно сплачувати тільки в тому випадку, якщо є якийсь обіг. Ближчими тижнями документ мають зареєструвати»,- повідомив Олег Гетман.

Також протягом конференції було презентовано та обговорено топ10 національних пріоритетів бізнесу на ближчий рік, які на Форумі 21 жовтня будуть презентовані ключовим представникам влади. 

Серед основних пріоритетів у топ10 було погоджено такі:

  • впровадження державної програми гарантування воєнних ризиків за принципом страхування; створення ефективних економічних стимулів для прискореного відновлення регіонів;
  • реформа перевіряючих, контролюючих та правоохоронних органів, контроль за імплементацією судової реформи;
  • збереження спрощеної системи оподаткування, запровадження спецрежиму для самозайнятих;
  • запровадження сучасного трудового права, вільного трудового договору не лише на воєнний час, а і на післявоєнний;
  • демонополізація ринку платіжних послуг, імплементація європейських директив;
  • вдосконалення закону про публічні закупівлі;
  • радикальне оновлення податкового законодавства, зокрема заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження сукупного податкового навантаження на фонд оплати праці до цільового показника 25% тощо.

В обговоренні питань конференції також взяли участь: заступник директора Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської ОВА Володимир Сидора, директорка Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради Вікторія Китайгородська, в.о. директора Департаменту економічного розвитку та зовнішньоекономічноі діяльності Луганської ОВА Людмила Ахтирська, керівник ГО «Союз робітників сфери безпеки» Володимир Косенко, голова Регіональної ради підприємців Харківського регіонального відділення УСПП Едуард Набока, керівник Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал, представниця Європейської бізнес-асоціації та інші. 

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар