Щодо законопроєктів №4378, 4279, 4345
Заява
Учасники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки, проаналізували проєкти законів № 4278, № 4279 та №4345 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо змін у адміністрування міжнародних поштових та експрес-відправлень та зазначають таке:
Положення законопроєктів № 4278 та № 4279 в цілому є позитивними та направлені на прогресивні зміни у адмініструванні посилок, а саме: електронне декларування посилок, подання електронних реєстрів посилок, посилення контролю за переміщеннями посилок, визначення поштових операторів та експрес-перевізників податковими агентами тощо.
Водночас дані позитивні проєкти пропонують збільшити базу оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у посилках на адресу одержувача – фізичної особи зі 100 євро до 150 євро, а законопроєкт № 4345 – до 400 євро.
Таке збільшення лімітів, у випадку прийняття, збільшить тінізацію у кількох секторах економіки, побудова та обслуговування “сірих” схем суттєво подешевшає. Такі схеми будуються на використанні великим бізнесом пільги для фізичних осіб, коли отримуються поштовим каналом імпортні товари без податків і з них формуються комерційні партії для подальшого продажу на території України.
Проблема напівлегальних операцій та незаконної транскордонної торгівлі не є національною або унікальною особливістю. Так, за даними наведеними Європейською комісією близько 5 млрд євро ПДВ щорічно втрачаються в ЄС через невідповідність у міжнародних онлайн-продажах. Останнім часом відбувається суттєве зростання кількості малих відправлень із маніпулювання (як з боку відправника, так і одержувача) ціною товарів, подрібнення посилок, підміни інвойсів, заниження митної вартості товарів, підміни коду і країни походження товарів. Маніпуляції та зловживання з малими партіями товарів в неторговому обороті спричинили істотні втрати для державних бюджетів багатьох країн.
Дані тенденції вже набули таких масштабів, що багато країн переглядають безподаткові ліміти та інші умови для малих поставок товарів (так званий некомерційний оборот) в бік їх посилення і запровадження додаткового контролю. Так, для прикладу – з середини 2021 року ЄС пропонує створити новий «One Stop Shop» для імпорту, через який автоматично сплачувати ПДВ у місці продажу для всіх товарів, що імпортуються з-за меж ЄС, і переміщуються всередині ЄС. Для великих підприємств буде створено систему відстрочених платежів, коли щомісячна декларація буде подаватися митниці перевізником. Завданням цієї ініціативи є сприяння торгівлі, боротьба з шахрайством, забезпечення чесної конкуренції та забезпечення рівного підходу до онлайн учасників.
Згідно з дослідженнями аналітичних центрів – найбільш ризиковими з огляду на їх включення у незаконну транскордонну торгівлю та потенційні втрати податкових надходжень є такі категорії товарів: одяг, косметичні товари, електротовари, зокрема, мобільні телефони, гаджети та побутова техніка.
Для прикладу – місткість ринку у ціновому діапазоні від 100-160 Євро тільки однієї товарної категорії смартфонів – у період з листопада 2019-жовтень 2020 склала 1,3 млн. шт., у грошових одиницях – 5,8 млрд грн. Збільшення неоподатковуваного ліміту зі 100 до 150 Євро та товарів – несе суттєві ризики комерційних продажів при несплаті митних платежів та відсутності контролю за безпекою та функціональністю гаджетів.
Представники бізнесу зазначають, що фактично за останні 2 роки зменшення ліміту для неоподатковуваного імпорту міжнародних поштових та експрес-відправлень (посилок) було зменшено зі 150 євро до 100 євро (Закон України № 2628-VIII з 01.07.2019 року) – стало єдиним реалізованим позитивним заходом, направленим на протидію «поштовій контрабанді», оскільки дозволило певною мірою ускладнити умови для подрібнення комерційних партій товарів, зокрема, операторам нелегальних поштових вантажів необхідно залучати більшу кількість підставних фізичних осіб – «отримувачів» посилок.
Тож пропозиція про збільшення лімітів для неоподатковуваного імпорту посилок – буде кроком назад у питання мінімізації сірого імпорту, а також суперечить послідовній позиції ЄС щодо обмеження неоподатковуваного ввезення товарів через посилки.
Так з 1 липня 2021 року в ЄС скасовується неоподатковуваний ліміт 22 євро, і всі посилки підлягатимуть декларуванню та оподаткуванню. На нашу думку, Україна, яка здійснює комплекс заходів щодо імплементації законодавства та практик ЄС до національного законодавства, має дотримуватися позиції щодо неприпустимості збільшення лімітів неоподатковуваного імпорту, а розробити план переходу до комплексної системи контролю, на кшталт європейської.
Такий перехід має відбуватися одночасно із запровадженням спрощеного порядку декларування посилок, застосування електронних реєстрів та ідентифікації отримувачів посилок, можливості самостійного декларування посилок громадянами через відповідні вебсервіси, а також спрощення сплати податку громадянами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників.
Протягом перехідного періоду вважаємо доцільною реалізацію тимчасової моделі щодо обмежень стосовно загальної вартості товару для користування правом на звільнення від оподаткування, застосування обмежень по вазі та кількості посилок для одного отримувача протягом певного періоду.
Зважаючи на викладене, закликаємо народних депутатів підтримати більшість норм проєктів № 4278 та № 4279, зокрема про електронне декларування посилок, подання електронних реєстрів посилок, посилення контролю за переміщеннями посилок, визначення поштових операторів та експрес-перевізників податковими агентами та прибрати з проєктів норми, що пропонують збільшення бази оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України посилок. Натомість продовжити роботу над змінами до законодавства для забезпечення трансформації окремих елементів контролю та адміністрування у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop) або зробити відповідне оновлення теперішньої наявної в Україні системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ).