fbpx

Skip links

Жодного тиску на НБУ не має відбуватися, курс валют має формуватися попитом та пропозицією на валютному ринку – Голови Комітетів ВРУ

Для економічного зростання держава повинна проводити стимулюючу політику, але суспільство має знати, куди саме спрямовуватиметься допомога і в якому обсязі. Якщо йдеться про надання пільг окремим галузям чи окремим підприємствам, – це означатиме, що за ці пільги заплатять інші учасники ринку чи всі громадяни. Про це йшлося під час онлайн-конференції «Якою має бути економічна та монетарна політика України?» за участі керівників двох парламентських комітетів, представників провідних українських бізнес-асоціацій – членів Української Ради Бізнесу та аналітичних центрів.

Організатором конференції стали Центр економічної стратегії, CASE-Ukraine, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально економічної трансформації. Модератором заходу виступив економіст Олег Гетман (Економічна експертна платформа).

Учасники обговорили пріоритетні антикризові економічні заходи – зокрема, щодо грошової емісії, підтримки виробників за рахунок дешевих кредитів, секторальні пільги та інші можливі кроки. Експерти зазначали: в суспільстві існують побоювання, що уряд може закрити дефіцит бюджету шляхом друку гривні, що негативно позначитися на економіці.

«Під час обговорення кандидатури голови НБУ на комітеті було кілька разів визначено: неконтрольованої емісії не буде. Цього немає в намірах нового голови НБУ і в намірах кожного з нас», – запевнив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Данило Гетманцев

Разом із тим очільник Комітету вважає національну валюту переоціненою приблизно на 10%: «Нічого страшного в поступовому, повільному просіданні гривні в межах 10% я особисто не бачу. Якщо це не буде різким рішенням, нічого поганого в цьому не буде. Це може підтримати експортерів та простимулювати заходи в економіці».

«Ми далекі від того, щоб емісію в значних величинах вважати тим інструментом, який узагалі повинен бути застосований сьогодні. Ми не бачимо в друкуванні грошей резерву для наповнення бюджету чи виконання соціальних зобов’язань, кредитування економіки. Разом із тим ми бачимо великі резерви в коригуванні політики НБУ щодо подальшого зниження облікової ставки. Цей процес необхідно продовжувати, з одного боку. З іншого – створити можливості для комерційних банків для заробляння прибутків на кредитуванні, а не на торгівлі державними цінними паперами», – зазначив Данило Гетманцев.

Економічний розвиток потребує пошуку компенсаторів у державному бюджеті, зазначила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Галина Третьякова

«До 80% державного бюджету – це соціальні витрати, включно з фінансуванням Пенсійного фонду, системи охорони здоров’я, освіти. Ми маємо збалансувати сплачені податки і соціальні зобов’язання. І коли кажемо про розвантаження фонду заробітної плати, то повинні десь передати ті зобов’язання, які є в законодавстві. Передавати соціальну відповідальність домогосподарствам. Забезпечити баланс у трикутнику  роботодавець – людина – держава. Сьогодні система розбалансована. Щоб її збалансувати – потрібна низка реформ», – наголосила голова Комітету. Серед таких реформ – реформа соціального страхування, запровадження другого рівня пенсійної системи, новий Трудовий кодекс, реформа прожиткового мінімуму.

Експерти та представники бізнес-асоціацій, які взяли участь в обговоренні, зазначили про недоцільність окремих намірів та проєктів влади в економічній і монетарній сферах.

«Надати промисловості дешеві гроші, дати податкові пільги через індустріальні парки і обмежити імпорт – усе це все має свою ціну. Дешеві гроші і фінансування дефіциту бюджету через Національний банк – це інфляційний податок для кожного з нас, насамперед для найбідніших. А виграють від цього через девальвацію експортери, насамперед сировинні олігархи, які мають у своїх витратах відносно невелику частку робочої сили», – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегій Гліб Вишлінський.

Гліб Вишлінський

Експерт застеріг від «створення податкових «чорних дір» і нових схем, від яких виграють насамперед організатори схем, а програють громадяни». За високої інфляції кредити не можуть бути дешевими. «Опоненти можуть сказати, що все це – інвестиція, яка дасть нам економічний стрибок. Але це може статися, а може не статися. А ціну всі заплатять однозначно», – додав директор ЦЕС.

«Очевидно, що якась стимулююча політика з боку держави повинна проводитися. Але кому саме ми повинні допомагати, яким чином і скільки? Враховуючи, що багато в чому проблеми із веденням бізнесу – це проблеми бізнесу?» – поставив питання голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. На його переконання, для проведення витончених інтервенцій держава повинна бути сильною і мати сильні інститути. «Ми намагаємося вирішити складні питання, не маючи хисту і кваліфікації», – сказав експерт.

Ігор Бураковський

«Якщо говорити про відновлення національної економіки, то перше питання – як це ми будемо робити,  за яких умов використовуватимуться ці інструменти, яку відповідальність нестимуть компанії і що буде, коли ці пільги не спрацюють? Друге питання: кого ми будемо стимулювати і кому допомагати? Виникає питання пріоритетів, а де пріоритети – там лобісти. Третє питання: скільки? Коли контрольована інфляція розігріє економіку, скільки ми випустимо цих грошей?» – окреслив проблеми Ігор Бураковський.

Старший економіст аналітичного центру CASE-Ukraine Володимир Дубровський зазначив, що якщо держава надає пільги певним підприємцям – то повинна більше запозичити, або більше надрукувати, або більше обкласти податками решту. В результаті держава, а не ринок починають визначати, кому дати, хто буде переможцем.   

Володимир Дубровський

«Підприємства замість того, щоб виробляти те, що потрібно споживачам – починають нав’язувати те, що вони виробляють, або вкладати гроші у лобіювання. Якщо ми хочемо, щоб наша економіка швидше розвивалася, нам треба звільняти підприємства від зайвого тиску, адміністративного та податкового для всіх. Єдина допомога може бути – тим, хто постраждав від карантину, бо карантин – це дії держави, і держава мала би частково компенсувати. Бо ті галузі постраждали не з власної вини», – сказав експерт.

Галина Третьякова наголосила, що наш підприємницький прошарок замалий. Навіть якщо один мільйон підприємців – для країни це замало. «Нам потрібен протекціонізм для малого та мікробізнесу, треба продовжувати кредити 5-7-9% і доповнювати якимись видами акселераторів. Поєднання бізнес-плану, ноу-хау і помірного кредитування – це і є та підприємницька діяльність, яка повинна розвиватися», – підкреслила Галина.

Грігол Катамадзе

На непослідовність дій політиків в Україні звернув увагу президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе. Зокрема, йдеться про підтримку ідеї запровадження податку на виведений капітал.

«Я багато розповідаю про досвід Грузії. Виконавча влада в Грузії, Міністерство фінансів не говорять що вони втратили гроші після запровадження ПнВК, – вони говорять, що залишити ці гроші для розвитку власної економіки, малого й середнього бізнесу. А у нас кажуть: ми втрачаємо, шукайте компенсатори. Тільки 10% від зареєстрованих в Україні компаній сплачує податок на прибуток. А решта не сплачує. І всі ми про це мовчимо», – зауважив президент асоціації.

Голова податкового комітету парламенту висловив підтримку запровадженню податку на виведений капітал за зразком Польщі – для середнього бізнесу. Також Данило Гетманцев підтримав необхідність зниження навантаження на фонд оплати праці, проте висловив сумнів у достатності компенсаторів для зниження навантаження на заробітну плату тільки в оподаткуванні активів.

«Поки ми допрацьовуємо законодавство і чекаємо, все більше країн запроваджують у себе податок на виведений капітал. Якщо ми хочемо залучити інвесторів до країни, то повинні поквапитися», – зазначив Віталій Смердов (Торгово-промислова палата).

Віталій Смердов, Дмитро Михайленко

«Підтримуємо законопроєкт щодо податку на виведений капітал як у повному обсязі так і із поетапним впровадженням за 1-2 роки, головне – щоб відбувався рух», – наголосив представник Торгово-промислової палати України  Дмитро Михайленко. Також він закликав дати преференції тим компаніям, які сьогодні не закривають, а зберігають робочі місця. На думку експерта, дії держави повинні бути спрямовані на скорочення витрат на армію чиновників і на зменшення для них можливості впливати на прийняття рішень.

На завершення зустрічі Грігол Катамадзе поцікавився, чи є в команді «Слуги народу» наміри до кінця року прийняти закон про створення Бюро економічної безпеки. Галина Третьякова оцінила шанси цього закону бути прийнятим як достатньо високі.

Економісти також порушили тему фіскалізації для малого бізнесу та необхідності поширити її виключно на ризикові сфери.

За підсумками дискусії учасники зустрічі домовились про подальшу співпрацю, підсумували обговорене та зійшлись на спільному баченні за ключовими питаннями:

  • Жодного тиску на НБУ не має відбуватись, курс валют має відображати виключно баланс попиту та пропозиції на валютному ринку.
  • Чутки щодо неконтрольованої емісії – це лише чутки, керівники Комітетів ВРУ не вважають доцільною широку емісію, недоцільно закривати дефіцит бюджету друкованою гривнею.
  • Податкові пільги не мають надаватися потужним промисловим підприємствам, натомість варто підтримувати у першу чергу малий та мікробізнес.
  • Мають бути забезпечені рівні конкурентні умови для бізнесу, рівні правила гри з урахуванням розміру бізнесу.

Залишити коментар

Name*

Website

Коментар