1 листопада відбулася конференція «Дерегуляція та спрощення умов ведення бізнесу. Взаємодія з державними органами». Захід був організований Українською Радою Бізнесу та Програмою розвитку ООН (UNDP). 

Учасники разом із посадовцями обговорили найактуальніші проблеми бізнесу:

• Доступ мікро-, малого та середнього бізнесу до фінансування, можливості та перешкоди;
• Державна підтримка розвитку ММСП, наявні програми та проблематика;
• Які фактори, крім нестачі коштів,  заважають веденню бізнесу (неефективні норми держконтролю, надмірна регуляція);
• Взаємодія бізнесу з перевіряючими та правоохоронними органами, цифровізація процесів;

В дискусіях конференції взяли участь: заступник Міністра Економіки Олексій Соболев; секретар Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин; представник Комітету ВРУ з питань податкової політики Олексій Устенко та керівники провідних бізнес асоціацій України

Олексій Устенко, представник Комітету ВРУ з питань податкової політики, розповів про важливість допомоги бізнесу в Україні. Адже обороноздатність країни напряму залежить від сплати зборів та податків. “Важливо, що корову треба не тільки доїти, а й годувати.”

Народні депутати наголосили на необхідності ведення діалогу між підприємцями та державою під час прийняття рішень. Якість регуляторного середовища – спільна відповідальність влади і, власне, бізнес-спільноти.

Аналітичний центр Advanted Group презентував висновки дослідження “Оцінка доступу ММСП до фінансування під час війни”. Попри те, що очікування бізнесу щодо фінансового-економічного стану країни погіршується, програми підтримки ММСП стають доступнішими. Проте є одне але: прифронтові регіони, що найбільше потребують допомоги, все ще не мають доступу до фінансування. Так, лише 14% підприємців зі сходу отримали позитивні відповіді на запити про кредитування.

Непрогнозованість внутрішньої ситуації в країні, непередбачені дії держави, що в будь-який момент можуть погіршити умови для бізнесу, і відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників — все ще залишаються основними проблемами бізнесу. 

Олексій Устенко, прокоментував ситуацію з кредитуванням. Багато європейських спонсорів відмовляються допомагати східним регіонам, тож розв’язати цю проблему складно. До того ж часто бізнес навіть не намагається отримати кредит, через невигідні умови та “здирницькі” відсотки.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи порушив питання блокування накладних. Щомісяця хоча б один документ блокують у 22 тисяч кампаній, тобто приблизно 40% всіх платників ПДВ щороку стикаються з цією проблемою. Аналітичні центри сформували пропозицію змінити цю систему, щоб податкова блокувала накладні на обмежений термін, до прикладу на 30 днів. Цього часу достатньо аби ДПС оцінили ризики і для найризикованіших – вжила заходи податкового контролю.

Олексій Устенко підтримав пропозицію та пообіцяв детально проаналізувати це питання.

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки розповів про потреби компаній, що створюють інноваційні проєкти. Підприємства цього кластеру також потребують податкових пом’якшень та пільг, проте не можуть їх отримати через “поле”, в якому працюють. Доцільним було б розширювати режим Дія.Сіті на інноваційні галузі

Олексій Соболев, заступник міністра економіки повернувся до теми підтримки українського бізнесу. Наразі найбільша чинна програма доступу до фінансування — Ukraine Facility. Окрім того, у процесі розробки з Єврокомісією знаходиться механізм фінансування через фонди прямих інвестицій. Страхування воєнних ризиків також  у фокусі уваги, легший доступ до такого продукту дозволить зберігати більше капіталу і фінансування.

Наталя Гаврилко, фахівець з грантових питань зауважила на необхідності автоматизації звітності та моніторингу в роботі з програмою кредитування 5-7-9. Сьогодні позичальники продовжують надавати банкам паперову звітність, хоча банки мають доступ до реєстрів і можуть синхронізувати дані, здійснювати перевірки й отримувати актуальну інформацію самостійно. Щодо програми єРобота – вона  також потребує автоматизації, оскільки при збігу ФІО в реєстрах даних про позичальників, люди втрачають змогу податися та отримати грантову допомогу.

Оксана Згурєва, фахівець з регуляторних питань Економічної експертної платформи запропонувала спростити процес оформлення актів виконаних робіт, коли передбачається регулярне однотипне надання послуг на контрактній основі. Натомість надсилати  рахунок, що мав би фіксовану вартість. Це дозволило б спростити значну частину документообігу, відповідно до економії витраченого часу та спрощення умов ведення бізнесу.

Мирослав Лаба, експерт з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи закликав переглянути низку штрафних санкцій для бізнесу і прибрати низку з них, адже дрібні помилки та нюанси у звітності призводять до значних штрафів для ММСБ. 

Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України повідомив про  труднощі при експорті вітчизняних товарів за кордон. Проблема полягає у тому, що українське законодавство не адаптоване для укладання угод про оцінку відповідності між Україною і ЄС, а саме у відсутності чинних технічних стандартів, що застосовуються в Євросоюзі.

Ярослав Рущишин за підсумками дискусії наголосив, що всі підняті МСБ питання важливі, Комітет з питань економічного розвитку візьме у роботу ті, які стосуються його сфери компетенції. Зокрема це питання щодо саморегулівних організацій, щодо спрощення та прискорення процедур державно-приватного партнерства, технічних стандартів (угода АСАА), страхування воєнних ризиків інвесторами, дерегуляції тощо.

За підсумками дискусії учасники погодили спільні подальші кроки щодо реалізації ключових реформ задля забезпечення економічної стійкості держави.