Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 81 бізнес-асоціація, проаналізували Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (законопроєкт №1210) та підсумки роботи робочих груп Комітету з його доопрацювання і зазначають наступне:
Більша частина норм проєкту сприяє реалізації важливої мети – запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS); реформування інституту фінансової відповідальності та вдосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
За підсумками роботи робочих груп Комітету з доопрацювання проєкту було досягнуто домовленостей щодо значної кількості правок, які після імплементації до другого читання суттєво покращують його. Зокрема:
- Введення правила контрольованої іноземної компанії – стаття 392 – перенесено на 2021 рік, тобто перший звіт буде подано в 2022 за 2021 рік; терміни перевірки по КІК, в тому числі із продовженням, обмежили до 1 року; збільшено неоподаткований ліміт по КІК з 1 млн. євро до 2 млн. євро.
- Виключення положення про збільшення термінів перевірок, зменшення штрафів по КІК і ТЦУ.
- Відмова від запровадження нових податкових різниць – зокрема тих, якими обмежується врахування курсових різниць у фінансовому результаті платника податку за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- Залишено персональну відповідальність (в порядку регресу) посадових (службових) осіб контролюючого органу через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність.
- Різницю по відсотках поширено лише на позики від нерезидентів, за виключенням фінансових установ та лізингових компаній; окрім того, за її застосування введена прив’язка до власного капіталу.
- Ставку ренти по залізних рудах прив’язано до курсу біржі IODEX CFR China 62% Fe, залишено чинну редакцію визначення бази оподаткування.
- Введення концепції вини перенесено на 2021 рік, апеляційна рада відповідно має бути з 2022 року (необхідно детальніше обговорити антикорупційні запобіжники).
- Чітко прописано, що акт перевірки не може розглядатись як заява про злочин.
- Прописано спеціальні положення щодо подачі фінзвітності до декларації для компаній, що мають її обов`язково аудіювати.
- Виключено положення про авансовий внесок по конструктивних дивідендах, виключено положення про різницю по роялті, що виплачується на користь ІСІ, виключено правки по ренті в частині газу, виключено правки по ПДВ в частині внесення до бази оподаткування.
В той же час поки що не досягнуто домовленостей на робочих групах щодо низки шкідливих для економіки країни норм, які розширюють дискрецію та корупцію, та які представники бізнесу вважають важливим виправити до другого читання:
- Норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв (далі – ПП) – фактично створюють передумови для «полювання» податківців на незареєстровані ПП, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні. Будь-які підозри на здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента, що несе ознаки ПП, дозволяють податковому органу: почати документальну позапланову перевірку нерезидента, за результатами перевірки оформити акт перевірки та прийняти податкове повідомлення-рішення, здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово (на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента) взяти його на податковий облік як ПП.
2. Оподаткування так званих «конструктивних дивідендів» цими змінами пропонується прирівняти до дивідендів здійснення виплати на користь засновника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупу корпоративних прав, виходом учасника юридичної особи. Пропонується оподаткувати за ставкою 18 % не прибуток від здійснення таких операцій, а суму всієї виплати, яка може й дорівнювати сумі внесених інвестицій, що виглядає необґрунтованим.
3. Механізм коригування фінансового результату на основі поширеного тлумачення концепції “розумної економічної причини (ділової мети)”. Нова податкова різниця створить масові суперечки із контролюючими органами щодо питання правомірності витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої «ділової мети». Це суттєве розширення корупційних можливостей перевіряючих органів. Боротьба з корупцією – на відміну від боротьби з корупціонерами – має базуватись насамперед на скороченні можливостей для корупції та свавілля взагалі.
4. В рамках проєкту обговорюється низка норм, які можуть призвести до необгрунтованої зміни акцизних ставок. На думку членів УРБ, для визначення оптимальних акцизних ставок потрібно дотримуватися принципу стабільності (нові ставки мають бути тільки з 01.01.2021) і рівномірності сплати податків (підвищення мають відбуватися поступово, у 2-3 етапи) що визначено Податковим кодексом України та планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, в частині імплементації директиви 2003/96 ЄС про розмір акцизних ставок на нафтопродукти.
5. Повернення до закону шкідливої норми, яка дозволяла провести перевірку протягом будь-якого строку діяльності платника податків (а не за 3 роки, як наразі). Збільшення періоду проведення перевірок понад встановлений Податковим кодексом період зберігання документів призведе лише до непорозумінь з платниками податків та надасть контролюючим органам безпідставне право на донарахування податкових зобов’язань на підставі ненадання до перевірки документів, термін зберігання яких минув. Таку норму вважаємо недоцільною.
6. Запроваджується ставка 18% ПДФО за отримання доходу від продажу протягом року трьох та більше об’єктів нерухомості. Не враховується те, що є велика кількість фізичних осіб, які не здійснюють господарську діяльність, а лише інвестують вже оподатковувані гроші в придбання нерухомості. Вважаємо таку норму контрпродуктивною.
7. Проєктом пропонується застосовувати штрафи до всіх без винятку ПН/РК, але за звільненими операціями або оподатковуваними за нульовою ставкою, а в разі нарахування ПДВ за операціями умовного продажу – застосовується фіксований штраф у розмірі 3400 грн. за кожну накладну/розрахунок коригування.
Така пропозиція законопроєкту не враховує інтереси малого бізнесу, який складає податкові накладні/розрахунки коригування на незначні суми, і штраф у розмірі 3400 грн. буде перевищувати суму ПДВ або обсяг постачання за такою податковою накладною або розрахунком коригування.
8. Проєктом передбачено збільшення прав контролюючих органів: право на стягнення податкового боргу за рахунок майна платника, в тому числі за рахунок продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, право на невизнання витрат та податкового кредиту за рахунок визнання операцій платника нереальними. При цьому немає чітких індикаторів щодо представлення контраргументів: такі норми можуть призвести до погіршення умов ведення бізнесу
Члени Української Ради Бізнесу закликають народних депутатів обговорити зазначені пропозиції за участі представників бізнесу та експертів та за підсумками обговорення доопрацювати проєкт закону.